ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2004                                    Справа N 2/149

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                         Черногуза Ф.Ф. – головуючого,

                         Михайлюка М.В.,

                         Невдашенко Л.П.,

розглянувши у            акціонерного комерційного банку

відкритому засіданні     соціального розвитку “Укрсоцбанк” в

матеріали                особі Київської міської філії (далі –

                         АКБ “Укрсоцбанк” в особі Київської

касаційної скарги        міської філії)

на постанову             Львівського апеляційного

                         господарського суду від 12.11.2003

у справі                 господарського суду Чернівецької

                         області № 2/149

за позовом               АКБ “Укрсоцбанк” в особі Київської

                         міської філії

до                       акціонерного товариства закритого типу

                         кондитерської фабрики “Буковинка”,

                         м. Чернівці (далі – АТЗТ КФ

                         “Буковинка”)

про   стягнення 61 920 грн.

представник позивача - Швець Д.М.

представник відповідача - Євтемій Н.Й.

В  червні 2003 позивач подав до господарського суду Чернівецької

області   позов   про   стягнення  з  відповідача   61920   грн.

заборгованості  за  поставлений товар  по  накладній  №  15  від

16.09.99 та довіреність № 075274 від 10.09.99 р.

Господарський суд Чернівецької області рішенням від 25.06.2003 у

позові відмовив.

Рішення  мотивоване тим, що довіреність № Р 75274  від  10.09.99

була  видана для отримання товару у іншої юридичної особи, а  не

від  позивача  у  справі,  а  також  позивачем  пропущено  строк

позовної давності.

Львівський   апеляційний  господарський   суд   постановою   від

12.11.2003 залишив без змін.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 25.06.2003.

В  касаційній  скарзі ставиться питання про  скасування  судових

рішень  з  підстав неправильного застосування норм матеріального

та процесуального права.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч. 2 ст. 1512 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          зобов’язання

виникають  з  договорів або інших підстав,  передбачений  ст.  4

цього Кодексу.

Стаття  4  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         однією з  підстав  виникнення

зобов’язань   визначає  їх  виникнення  із  угод,   передбачених

законом, а також і з угод, які хоч і не передбачені Законом, але

тому не суперечать.

Відповідно  до  ст.  33 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна  сторона

повинна  довести  ті обставини, на які вона  посилається  як  на

підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача,  який

повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов.

Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанцій

встановлено,  що  докази, які містяться в  матеріалах  справи  в

своїй  сукупності  не  підтверджують вимог позивача,  а  навпаки

спростовують їх.

Порушень вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо всебічного  і

повного  розгляду  в  судовому  процесі  обставин  справи  в  їх

сукупності  належної  оцінки  доказів  з  матеріалів  справи  не

вбачається.

Приймаючи  до уваги викладене колегія суддів вважає, що  підстав

для скасування постанови апеляційної інспекції немає.

Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від

12.11.2003  у  справі  № 2/149 залишити без  змін,  а  касаційну

скаргу без задоволення.