ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 2-1/11602-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Ч-ського ботанічного саду - Національного
наукового центру
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 18.11.03
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Ч-ського ботанічного саду - Національного
наукового центру, м. Н-ськ
до Державного підприємства "ХХХ", м. Н-ськ
3-тя особа санаторій "YYY", пос. Я-ськ
про усунення перешкод у збереженні природно -
заповідного фонду і в користуванні землею з
природоохоронного призначення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А.,
від відповідача: Б.Б.Б.,
від 3-ої особи не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 04.09.03 господарського суду Автономної Республіки
Крим позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ДП "ХХХ" усунути
перешкоди у збереженні природно-заповідного фонду і в користуванні
землею з природоохоронного призначення шляхом укладання договору
про користування берегоукріплюючими та протизсувними спорудами з
Ч-ським ботанічним садом - Національного наукового центру.
Зобов'язано ДП "ХХХ" у термін до 04.10.03 укласти з Ч-ським
ботанічним садом - Національного наукового центру довгостроковий
договір № 271 від 10.07.02 про користування берегоукріплюючими,
протизсувними та пляжними спорудами - строком на 49 років на
ділянках в кількості восьми бун та причалу природоохоронної
території НБС-ННЦ, в які входять дві буни з західної сторони мису
М-р та одна буна зі східної сторони мису М-р, одна буна з західної
сторони від причалу і чотири буни зі східної сторони від причалу,
включаючи причал.
Постановою від 18.11.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 04.09.03 господарського суду
Автономної Республіки Крим скасовано. В позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що ДП "ХХХ" має право володіти,
користуватись та розпоряджатись на праві повного господарського
віддання (відповідно до Статуту) берегоукріплюючими, протизсувними
та пляжними спорудами, зокрема від мису М-р до мису М-н.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду Ч-ський ботанічний сад - Національного
наукового центру звернувся у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що
постанова прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права, зокрема: Закону України "Про
природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ) (2456-12)
, Закону України "Про
охорону навколишнього середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, ст. 48 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст.ст. 5, 94 Водного Кодексу
України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, ст.ст. 43, 44, 92-96, 150, 162 Земельного
кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Господарським судом АР Крим встановлено, що Ч-ський ботанічний сад
- Національний науковий центр, є об'єктом природно-заповідного
фонду загальнодержавного значення відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України №584 від 12.10.92 ( 584-92-п ) (584-92-п)
.
Указом Президента України від ХХ.ХХ.00 за №ХХ/2000, позивачу
присвоєний статус Національного наукового центру, основними
задачами якого є проведення наукових досліджень з питань
збереження унікальних і типових субтропічних видів рослин.
Статтею 31 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"
( 2456-12 ) (2456-12)
передбачено, що ділянки землі і водного простору з
усіма природними ресурсами й об'єктами вилучаються з
господарського користування і надаються ботанічним садам і
природним заповідникам у порядку, встановленому законодавством.
На підставі постанови Ради Міністрів АР Крим від 16.04.02 за №129,
позивач одержав Державний акт від 23.04.02 на право постійного
користування землею в розмірі 269,00 гектарів землі.
На цих землях позивача також розташований природний заповідник -
мис Мартьян.
Пунктом 1.5. Положення про Ч-ський ботанічний сад - Національний
науковий центр, визначений склад природно-заповідного фонду, куди
входять: 147,9 га - ботанічний сад, природний заповідник "Мис М-н"
- 120 га, а також землі водного простору та прилеглої акваторії
Чорного моря - 120 га.
Господарським судом також встановлено, що 25.06.02 здійснено
обстеження стану берегоукріплюючих споруджень, розташованих на
землях НБС-ННЦ. Науковою комісією встановлені факти зсувних
руйнувань, виявлені значні руйнування берегоукріплень, у тому
числі ділянки від буни №Х1 до буни №Х2, на якій ушкодження
пов'язуються з періодичним обвалом на набережну - мас ґрунту і
камінь зі схилу.
З метою збереження природно-заповідного фонду НБС-ННЦ, позивач
звернувся до відповідача з пропозицією про видачу технічних умов і
дозволу на розробку проектно-дослідницьких і будівельних робіт.
08.07.02 відповідачем видані технічні умови, однією з умов яких
було укладення договору про користування НБС-ННЦ
берегоукріплюючими спорудженнями "ХХХ".
Господарським судом також встановлено, що позивач поставлені умови
виконав, однак відповідач відмовив в укладанні договору про
користування НБС-ННЦ берегоукріплюючими спорудженнями "ХХХ". Але,
для ліквідації зсувів на території природно-заповідного фонду
заходів сам не прийняв. Такі дії відповідача перешкоджають
ліквідації протизсувних процесів на природоохоронній території
ботанічного саду, які можливі тільки шляхом капітального ремонту
та відновлення протизсувних конструкцій, які знаходяться на
балансі "ХХХ".
Територія, на якій розташовані берегоукріплюючі та протизсувні
спорудження також відносяться до заповідної території, що
визначена Проектом організації території Ботанічного саду,
Положенням про НБС-ННЦ, у яких зазначений водний простір прилеглої
акваторії Чорного моря довжиною 120 га.
Господарський суд урахував ту обставину, що крім самого Ч-ського
ботанічного саду не має і не може бути іншого підприємства чи
установи, які б могли користуватися берегоукріплюючими
спорудженнями на природно-заповідній території.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про природно-заповідний фонд
України" ( 2456-12 ) (2456-12)
, на території Ботанічного саду заборонена
будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на
нього задач і загрожує збереженню його колекцій флори.
Колегія суддів вважає, що господарський суд АР Крим правомірно
дійшов висновку, що берегоукріплюючі та протизсувні спорудження,
розташовані в заповідній зоні, яка належить на праві постійного
землекористування НБС-ННЦ повинні бути передані у користування
позивачу на підставі договору.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Севастопольським
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному
законодавству України і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 18.11.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 2-1/11602-03 скасувати.
Рішення від 04.09.03 господарського суду Автономної Республіки
Крим зі справи № 2-1/11602-03 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко