ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 2-6/10941-2003
Вищий господарський суд України у складі: суддя А.А.А. -
головуючий, судді Б.Б.Б. (доповідач) і В.В.В.
розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи Г.Г.Г., м. Н-ськ (далі - СПД Г.Г.Г.)
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.09.2003 р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.11.2003 р.
зі справи № Х3
за позовом колективного підприємства "ХХХ", м. Н-ськ (далі - КП
"ХХХ")
до СПД Г.Г.Г.
про стягнення 15687,50 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.09.
2003 позовні вимоги задоволено частково: з СПД Г.Г.Г. на користь
КП "ХХХ" стягнуто 11375,67 грн. збитків та судові витрати; у
задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано
посиланням на статті 161, 162, 203 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
13.11.2003 назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України СПД
Г.Г.Г. просить рішення місцевого господарського суду та постанову
суду апеляційної інстанції скасувати і залишити позов без
розгляду, посилаючись на частину третю статті 57 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України), а
також на те, що предметом договору оренди, укладеного позивачем та
СПД Є.Є.Є., невиконанням якого мотивовано заподіяння збитків, є
приміщення, орендоване відповідачем.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування прийнятих по
суті справи судових рішень та залишення позову без розгляду з
урахуванням такого.
Позовна заява КП "ХХХ" підписана представником позивача Д.Д.Д.
07.07.2003. Відповідно до частини третьої статті 57 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
до позовної заяви, підписаної представником позивача,
додається довіреність чи інший документ, що підтверджує
повноваження представника позивача.
Однак належним чином оформлену довіреність, яку додано до
матеріалів справи, представнику було видано лише 30.07.2003, тобто
після подання позову.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до провадження,
місцевий господарський суд не взяв до уваги вимоги частини третьої
статті 57 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо
позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її,
або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, Вищий господарський суд України вважає, що місцевим
господарським судом у розгляді даної справи було допущено
неправильне застосування норми процесуального права та
безпідставно розглянуто позов особи, яка не мала повноважень на
його подання, і цю помилку не було виправлено апеляційною
інстанцією.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції та постанова
апеляційного суду підлягають скасуванню, а позов - залишенню без
розгляду.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи Г.Г.Г. задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.09.2003 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13.11.2003 зі справи № Х3 скасувати.
3. Позов колективного підприємства "ХХХ" до суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи Г.Г.Г. залишити без
розгляду.