ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2004 Справа N 35/573-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну ТОВ “Поліграфічне підприємство
каргу “Фоліо Плюс”
на постанову від 10.11.03
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 35/573-03
за позовом ТОВ “Поліграфічне підприємство
“Фоліо Плюс”
до Міжгалузевого виробничого
кооперативного об’єднання “Агро”
про стягнення 24517,25 грн.,
за участю представників:
позивача: Романова М.В.,
відповідача: не приймав участь (належним чином повідомлено)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 6.10.2003
року (суддя Швед Е.Ю.) частково задоволені позовні вимоги ТОВ
“Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс”. Стягнуто з МПКО “Арго”
3088,01 грн. заборгованості та судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.11.2003 (судді: Олійник В.Ф., Гончар Т.В., Кравець Т.В.) з
мотивувальної частини рішення господарського суду Харківської
області від 06.10.2003 виключено речення “Є підстави вважати
договір № 8/1-П від 10.02.2000 неукладеним”. В іншій частині
рішення залишено без змін.
ТОВ “Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс” звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2003 у
справі № 35/573-03, в якій ставить питання про скасування
зазначеної постанови, прийняття нового рішення про стягнення з
відповідача заборгованості в повному обсязі. Касаційну скаргу
обгрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції порушені вимоги
ч. 2 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме, розглянуті вимоги,
що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, неповно
з’ясовані обставини справи і ним надана невірна юридична оцінка,
що призвело до порушення вимог ст.ст. 153, 161, 162 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши доповідача, представника скаржника, який підтримав
касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України у складі
колегії суддів дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ
“Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс” не підлягає задоволенню
з таких підстав:
ТОВ “Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс” звернулось до
господарського суду Харківської області з позовною заявою про
стягнення з МВКО “Арго” 24517,25 грн. заборгованості,
обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що поліграфічна продукція
поставлена відповідачу поза договором № 8/1-П від 10.02.2000, і
тому цивільні права та обов’язки сторін виникли відповідно ст. 4
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
на підставі іншої угоди. Позивач вважає, що
поставка поліграфічної продукції у 2002 році по накладним
№№ 207/1, 220, 245, 247 не має відношення до договору № 8/1-П,
укладеному сторонами у 2000 році.
Судами попередніх інстанцій при розгляді справи № 35/573-03
встановлено, що 10.02.2000 року міжгалузевим виробничим
кооперативним об’єднанням “Арго” (далі МВКО “Арго”(замовник)) та
ТОВ “Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс” (виконавець)
укладено договір № 8/1-П на виготовлення поліграфічної
продукції, яка вказується в рахунку-факторі виконавця відповідно
специфўкацўй до договору.
Згідно умов укладеного договору сторонами підписано специфікації
№№ 2-46, якими встановлена 100% попередня оплата та найменування
продукції.
На виконання умов договору № 8/1-П замовник-відповідач
попередньо сплатив позивачу за поліграфічну продукцію загальну
суму в розмірі 21398 грн. Ці обставини перевірено судами в
повному обсязі.
Висновок апеляційної інстанції про те, що отримана відповідачем
поліграфічна продукція була йому передана позивачем на підставі
укладеного договору № 8/1-П від 2000 року, цілком обгрунтований
і не суперечить наявним у справі доказам.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судами
змінено предмет позову та неповно з’ясовані обставини справи
№ 35/573-03, що не взято до уваги постанова по іншій справі
№ 35/82-03, є необгрунтованим і правильно не взято судом
апеляційної інстанції до уваги. Належні докази скаржником суду
не були надані і не розглядались.
Вищий господарський суд України зазначає, що у відповідності зі
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній
інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були
предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України не
встановив порушень норм матеріального або процесуального права
при розгляді справи № 35/573-03 в господарському суді
апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, ст.ст. 111-9 – 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О ВИ В:
Касаційну скаргу ТОВ “Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс” на
постанову від 10.11.2003 Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 35/573-03 залишити без
задоволення.
Постанову від 10.11.2003 Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 35/573-03 залишити без змін.