ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2004 Справа N 15/4 “Д”
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. – головуючого у засідання
(доповідач у справі),
Панченка Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши Житомирського колективного
касаційну скаргу виробничо-торгівельного підприємства
“Житомирриба”
на рішення господарського суду Житомирської
області від 13.06.2003
та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 17.01.2004
у справі № 15/4”Д”
за позовом Житомирського колективного
виробничо-торгівельного підприємства
“Житомирриба”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Агропродукт”
про визнання недійсним договору оренди
Касаційну скаргу розглянуто за участю представників сторін:
від позивача – Кичук В.Т.
від відповідача – Кунцевський І.В.,
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.06.2003
(підписане 28.07.2003) (суддя Іоннікова І.А.) в позові
Житомирському колективному виробничо-торгівельному підприємству
“Житомирриба” відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
17.01.2004 рішення від 13.06.2003 залишено без змін, а
апеляційну скаргу позивача у справі без задоволення.
Житомирське колективне виробничо-торгівельне підприємство
“Житомирриба” з рішенням першої та постановою апеляційної
інстанцій не згодне та просить їх скасувати та прийняти нове
рішення, яким визнати недійсним договір оренди, а також
зобов’язати відповідача звільнити займані ним приміщення
рибозаводу і фінського холодильника.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки
в рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного суду, судова колегія Вищого господарського суду
України встановила наступне.
Відповідно до частини 1 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній
інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду
справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій,
пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Постановою Житомирського апеляційного суду було встановлено, що
вищим органом КВТП „Житомирриба” – загальними зборами
засновників не приймалось рішень про передачу повноважень
правлінню на здійснення права колективною власністю
підприємства. В цій же постанові було встановлено, що Позивач є
колективним підприємством.
За наявності таких обставин, суди обох інстанцій неправильно
застосували норми статті 30 Закону України „Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
при вирішенні спору. За цією статтею право
колективної власності здійснюють вищі органи управління
власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). Зазначена
стаття вимагає не обмеження окремих осіб на підприємстві в
повноваженнях по розпорядженню власністю, а навпаки встановлює,
що без спеціального делегування таких прав жодні органи та особи
їх не мають. Наявність чи відсутність повноважень вищого органу
у статуті підприємства не є визначальною для вирішення справи
через те, що це питання чітко визначене в законі, який є
загальнообов’язковим нормативно-правовим актом і має вищу
юридичну силу ніж норми статуту, які такого питання взагалі не
регулюють.
За таких обставин договір оренди від 07.08.2002р. підлягає
визнанню недійсним на підставі ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
у зв’язку з тем, що був укладений не
уповноваженою на це особою.
Важливим для вирішення даної справи також було застосування
вимог статті 29 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно
якої юридичні особи набувають цивільних прав та беруть на себе
обов’язків лише через свої органи, що діють в межах їх
повноважень, визначених установчими документами.
Аналізуючи норми статуту позивача судами обох інстанцій
помилково було ототожнено такі правові категорії як орган
юридичної особи і посадова особа. Для визначення цивільно
правових наслідків дій юридичної особи важливим є вирішення
питання про те, чи були такі дії вчинені саме органом і чи цей
орган діяв в межах встановлених повноважень. Якщо певна особа
(незалежно від наявності у неї статусу посадової особи) не
відноситься до числа органів юридичної особи, то укладені такою
фізичною особою угоди також підлягають визнанню недійсними на
підставі ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Як
зазначається у ч. 4 ст. 14 Закону України „Про підприємства в
Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, вищим керівним органом колективного
підприємства є загальні збори (конференція) власників майна,
виконавчі функції по управлінню колективним підприємством
здійснює правління. Як випливає із оскаржуваних рішення і
постанови Голова правління одноособово не був віднесений до
органів КВТП „Житомирриба”. Це ж підтверджується і положеннями
Статуту колективного підприємства і узгоджується із ч. 4 ст. 14
вищевказаного закону. Наведені обставини свідчать, що судами
першої та апеляційної інстанції при фактично правильно
встановлених обставинах справи було допущено порушення вимог
ст. 29 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Наявність чи
відсутність в певної фізичної особи статусу посадової має
важливе значення при вирішенні питання про наявність чи
відсутність кримінально-правових наслідків, вчинюваних такою
особою дій, але не має значення для вирішення господарського
спору.
З огляду на викладене, висновки господарських судів першої та
апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для визнання
недійсним договору оренди майна від 07.08.2002р. не відповідають
вимогам чинного законодавства та фактично встановленим
обставинам справи. У зв’язку з цим Рішення господарського суду
Житомирської області від 13.06.2003р. та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 17.01.2004р. слід скасувати
повністю, а позов задовольнити у повному обсязі
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Колективного виробничо-торгівельного
підприємства „Житомирриба” задовольнити.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
17.01.2004 та рішення господарського суду Житомирської області
від 13.06.2003р. по справі № 15/4”д” скасувати.
3.Позов задовольнити.
4. Визнати недійсним договір оренди від 07.08.2002 року між КВТП
“Житомирриба” та Товариством з обмеженою відповідальністю
“Агропродукт” на майбутнє.
5. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю
„Агропродукт” звільнити займані ним приміщення рибзаводу та
фінського холодильника.
6. Судові витрати по даній справі покласти на відповідача.
7. Виконання даної постанови покласти на господарський суд
Житомирської області.