ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2004 Справа N 15/3567
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В. М.
за участю представника відповідача А.А.А. (дов. від 14.01.04),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 11.11.2003 року Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі № 15/3567
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до відкритого акціонерного товариства "XXX"
про стягнення 22 733,74 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 20 травня 2003 року господарського суду Житомирської
області (суддя І. Іоннікова) позов задоволено: стягнено 22 733,74
грн. боргу, 227, 34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою
від 11 листопада 2003 року Житомирського апеляційного
господарського суду рішення змінено: позов задоволено частково та
стягнуто з відповідача на користь позивача 22 065, 94 грн. боргу,
220, 65 грн. державного мита та 114, 53 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позову про стягнення 667, 80 грн. вартості пептону
відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство "XXX" просить скасувати постанову
від 11 листопада 2003 року Житомирського апеляційного
господарського суду посилаючись на неправильне застосування
господарськими судами норм матеріального права та припинити
провадження у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "YYY" не використало
наданого законом права на участь свого представника у судовому
засіданні.
Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин
справи та їх правову оцінку, Вищий господарський суд України
дійшов висновку про відповідність прийнятої у справі постанови
вимогам закону з огляду на таке.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення
22 733, 74 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних
зобов'язань і апеляційний господарський суд, дослідивши подані
сторонами докази, дійшов висновку про часткове задоволення
позовних вимог.
Господарський суд виходив з того, що 19 вересня 2001 року між
сторонами укладено договір № 226 про передачу права користування
торговими марками та виробничу кооперацію, а також додаткову угоду
до нього № 1/225, відповідно до умов яких позивач зобов'язався
здійснювати для відповідача виробництво плавлених сирів "QQQ" та
"ZZZ" в упаковці з кришечками, які надає відповідач з логотипом
"SSS", а відповідач зобов'язався купувати продукцію за ціною
10, 60 грн. за один кілограм з вирахуванням вартості кришечок і
оплачувати її протягом 5 банківських днів з моменту одержання. На
замовлення відповідача позивачем передано 28 980 упаковок сиру
вагою 4 926,60 кг. на загальну суму 52 164 грн., що
підтверджується накладними (а.с.12-17). Вартість використаних для
упаковки вищевказаної кількості продукції кришечок становила
5 731,08 грн., що сторонами не оспорюється. Відповідач за період з
7 грудня 2001 року до 14 січня 2002 року розрахувався з позивачем
частково - на суму 24 366,98 грн. - і сума боргу складає 22 065,94
грн.
Апеляційний суд дійшов також правильного висновку про те, що
стягнення з відповідача вартості пептону на суму 667, 80 грн. є
безпідставним, оскільки, поставка позивачем такої продукції не
була передбачена умовами договору від 19 вересня 2001 року № 226
та додатковою угодою до нього.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що
судом не взяті до уваги його докази, а тому невірно встановлений
розмір боргу.
Ці доводи фактично зводяться до необхідності вирішення касаційною
інстанцією питань про перевагу одних доказів над іншими, тобто
здійснення відмінної від апеляційного суду оцінки доказів, що
суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому до уваги не приймаються.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи відповідача про
порушення господарським судом приписів статей 4, 161, 210, 217
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не знайшли свого
підтвердження під час перегляду постанови цього суду в касаційному
порядку, а тому підстави для задоволення касаційної скарги
відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статей 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В :
Постанову від 11 листопада 2003 року Житомирського апеляційного
господарського суду у справі № 15/3567 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" без
задоволення.
Виконання постанови від 11 листопада 2003 року Житомирського
апеляційного господарського суду у справі № 15/3567 поновити.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В.Палій