ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2004 Справа N 10/414
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача П. Головченко, І. Кононов,Т. Жагіна
- відповідача О. Клещенко, Н. Сірик
розглянув
касаційну скаргу ДПІ у м. Суми
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 10/414
за позовом ТОВ “Телекомунікаційна компанія “Велтон” в
особі філії у м. Суми
до ДПІ у м. Суми
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від
04.09.2003(суддя П. Левченко) позовні вимоги задоволені, спірні
податкові повідомлення-рішення по донарахуванню податку на
прибуток у розмірі 302500 грн., застосовані штрафні санкції у
розмірі 243500 грн. визнані недійсними. Рішення суду мотивовано
тими обставинами, що договори на фінансування будівництва
телефонних ліній є довгостроковими договорами. Договір про
надання телефонних номерів у тимчасове користування та договір
про умови користування телефонними номерами є складовою
довгострокових договорів. Позика згідно ст. 4 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
відноситься до валового доходу, податок на прибуток внаслідок
завищення амортизаційних відрахувань нараховано помилково, при
написанні акта перевірки відповідачем не враховано, що згідно
ст. 37 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
момент переходу права власності на
майно (прав та обов’язків) визначається днем підписання
передаточного балансу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
06.11.2003 (судді (П. Слюсарєва, Н.Білоконь, В.Фоміна)) рішення
суду залишено без зміни з тих же підстав.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України
№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями під
терміном “довгостроковий договір” слід розуміти будь-який
договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж
матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів
замовника або складових частин таких основних фондів, а також на
створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким
виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг
типу “інжиніринг”, науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт та розробок) за умовою, якщо такий контракт не планується
завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення
перших витрат або отримання авансу (передоплати)”, а відповідно
п.п. 7.10.3 п. 7.10 ст. 7 виконавець самостійно визначає доходи
і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у
зв'язку з виконанням довгострокового договору, використовуючи
оціночний коефіцієнт”. Згідно пп. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 цього
Закону “оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору
визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного
періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при
виконанні довгострокового контракту”. Кошторис будівництва
телефонної лінії компанією “Велтон.Телеком” з клієнтом не
оформлявся, довідка про фактично виконані роботи між компанією
та клієнтом не складалася. Вартість робіт з будівництва
телефонної лінії визначалася за затвердженими прейскурантами.
Оціночний коефіцієнт - виконання довгострокового договору за
методикою, згідно з пп. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 СФТОВТК
“Велтон.Телеком” не розраховувався. Судом не дана юридична
оцінка зазначеним обставинам, які залишилися поза увагою.
Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.1997р. такі види витрат не включаються
до складу валових витрат, так як пов'язані з будівництвом
основних фондів і, відповідно, розрахунок величини оціночного
коефіцієнту згідно методики викладено в пп. 7.10.4 Закону
України, як вважає підприємство, не має математичного смислу,
так як значення знаменника (величини планових по контракту
витрат) дорівнює 0”. Враховуючи таку особливість, філія
самостійно, (без участі оціночного коефіцієнту) визначила доходи
від одержаного для виконання довгострокових договорів
фінансування рівними долями на весь строк дії кожного із
договорів. При цьому, касаційна інстанція вважає, що
правильність застосування оціночного коефіцієнту є вузьким
фаховим питанням, яке може бути вирішено шляхом призначення
відповідної експертизи.
Зазначене надасть можливість встановити чи правильно
застосовувався визначений за власною методикою оціночний
коефіцієнт до визначення валового доходу підприємства, чи
визначалися валові витрати за загальними правилами
оподаткування.
СФ ТОВ ТК “Велтон.Телеком” включено до валового доходу доход з
операції фінансування будівництва телефонної лінії не за першою
подією, а отримані кошти рівними частинами, відповідно для
кожного податкового періоду протягом 3 років, що не відповідає
методиці визначення валового доходу із застосуванням оціночного
коефіцієнту виконання довгострокового договору, зазначеній в
п.п. 7.10.3 п. 7.10 ст. 7 цього Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
.
Харківським апеляційним господарським судом невірно застосовані
положення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, а
саме: не враховано, що витрати підприємства на
інформаційно-консультаційне забезпечення господарської
діяльності відносяться до витрат подвійного призначення. Порядок
віднесення цих послуг до валових витрат визначено п. 5.4 ст. 5
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та
доповненнями, яким не передбачено включення до валових витрат
подібних послуг. Крім того, підприємством не доведена
доцільність цих витрат з основною діяльністю платника податків -
наданням послуг зв'язку. Відповідно до п. 5.3.9 не належать до
складу валових витрат “Виплата винагород або інших видів
заохочень пов'язаних з таким платником податку фізичним чи
юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що
таку виплату, або заохочення було проведено як компенсацію за
фактично надану послугу (відпрацьований час)...”. Тому в
податковому обліку вартість цих робіт без ПДВ безпідставно
включена до валових витрат, чим порушено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та
доповненнями.
Харківським апеляційним господарським судом невірно застосовані
положення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, а саме:
зворотна фінансова допомога не вважається операцією фінансового
кредиту, тому що кошти надавались особою, що не кваліфікується
банківською установою згідно з пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону
України № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.97р. зі змінами та
доповненнями. З метою оподаткування ця операція відноситься до
операцўй особливого виду, а саме: операцій з борговими вимогами
та зобов'язаннями, оподаткування яких регулюється п. 7.9. ст. 7
вищевказаного Закону. Судом не диференційовані договори
кредитування та позики в залежності від їх суб’єктного складу,
не визначено, що пріоритет на включення таких коштів до валових
витрат стосується саме банківських кредитів.
Відображення в податковому обліку коштів, наданих у позику,
здійснюється відповідно до абз. 2.3 пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7
вищевказаного Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
. Такі кошти включаються до
валового доходу згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України
№ 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.97р. зі змінами та
доповненнями як доходи від позареалізаційних операцій.
Харківським апеляційним господарським судом невірно застосовані
положення пп. 8.1.2 п. 8.2 та пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
№ 283/97-ВР
від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, а саме:
Відповідно пп. 8.1.2 п. 8.2 та пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8
вищезазначеного Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
амортизації підлягають
витрати на:
– придбання основних фондів та нематеріальних активів для
власного виробничого використання...
– самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих
потреб...
– проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та
інших видів поліпшення основних фондів.
Додатковою перевіркою при визначенні оподаткованого прибутку
враховані відхилення по амортизаційним відрахуванням. За весь
період, що перевіряється, в результаті порушень пп. 8.1.2 п. 8.2
та пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 вищезазначеного Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
амортизаційні відрахування
а) занижено: 2001р.-17000 грн.: 2002р.-105200,0 грн.
б) завищено: 2000р.-237400,0 грн.: 2001р.- 60500,0 грн.
За результатами додаткової перевірки акт від 29.05.2003 р.
№ 101/23-213/24006243 донарахування по податку на прибуток
складають 302500,0 грн., тобто зменшено донарахований податок на
прибуток в сумі 96770,0 грн.
Зазначені обставини повинні бути враховані судом першої
інстанції при новому розгляді справи, неприйняття їх до уваги,
неповнота їх встановлення унеможливило прийняття правильного
рішення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у м. Суми задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
06.11.2003 у справі № 10/141 та рішення суду по цій справі
скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Сумської області в іншому складі суддів.