ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2004 Справа N 28/258-03-6241
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Північного району електричних
судовому засіданні касаційну мереж відкритого акціонерного
скаргу товариства "Енергопостачальна
компанія "О"
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 18.11.2003
у справі № 28/258-03-6241
господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "О" в
особі структурної відокремленої
одиниці Північного району
електричних мереж
до Державної податкової інспекції у
Суворовському районі м. Одеси
про стягнення 14 720, 77 грн.,
за участю представників від:
позивача
відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В :
ВАТ "О" в особі структурної відокремленої одиниці Північний РЕМ
ВАТ "О" звернулось до суду з позовом до ДПІ в Суворівському районі
м. Одеси про стягнення 14 720, 77 грн. заборгованості за
перевищення договірних величин.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.03 в
позові відмовлено. Рішення місцевого господарського суду залишено
без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від
18.11.2003.
В позові відмовлено з огляду на те, що Північний РЕМ не довів
своїх вимог в судовому засіданні, не надав незаперечних доказів
наявності заборгованості.
В касаційній скарзі позивач зазначає, що судові акти ухвалено з
порушенням норм матеріального права, а саме: ст. 26 Закону України
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
визначено, що споживачі
(крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад
договірну величину за розрахунковий період сплачують
енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між фактично
сплаченою та договірною величини.
Перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності
застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, заслухавши представників
позивача, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.1997 між ДПІ у
Суворовському районі м. Одеси та ВАТ "О" в особі відокремленої
одиниці Північний РЕМ було укладено договір № 2534 на користування
електричною енергією.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Електропостачальна
організація зобов'язується відпустити ДПІ у Суворовському районі
м. Одеси згідно з умовами договору і встановленими договірними
величинами споживання електричної енергії. Договірні величини
споживання електроенергії доводяться абоненту за договором
електропостачальною організацією згідно з лімітованими
повідомленнями, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2
додатку № 7 від 17.01.2000 до договору № 2534). Договірні величини
споживання електричної енергії відповідачу доведені, що не
заперечується сторонами.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій зроблено
висновок, що по наявним матеріалам справи та звітам відповідача
неможливо зробити висновок в який саме період місяця було
здійснено перевищення лімітів споживання електроенергії та в якому
обсязі.
Законом України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
встановлено,
що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов
договору з енергопостачальником та правил користування електричною
і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з
енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та
теплової енергії згідно із законодавством України. Споживачі (крім
населення) у випадку споживання електричної енергії понад
договірну величину за розрахунковий період сплачують
енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної
величини потужності споживачі (крім населення) сплачують
енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою
величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового
періоду, та договірною величиною потужності.
Відповідно до Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 в редакції
постанови НКРЕ від 22.08.02 N 928 (далі за текстом - Правила),
перевищення договірних (граничних) величин визначається за
оперативними документами споживача і електропередавальної
організації та фіксується відповідним актом. П'ятикратна вартість
різниці між обсягами фактично спожитої і договірної (граничної)
величин електричної енергії, а також п'ятикратна вартість різниці
між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом
розрахункового періоду, та договірною (граничною) величиною
потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним
режимом використання постачальника електричної енергії за
врегульованим тарифом (п. 7.26).
Відповідно до пункту 7.1 Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(із
змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 22.08.2002
N 928 ( z0903-02 ) (z0903-02)
(далі - ПКЕЕ), розрахунки споживачів з
постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом
здійснюються згідно з договором про постачання електричної
енергії.
Відповідно до частини другої пункту 11 Порядку постачання
електроенергії споживачам ( 441-99-п ) (441-99-п)
, затвердженого постановою
КМУ від 24.03.1999 № 441 (із змінами, внесеними постановою КМУ від
09.04.02 № 475 (далі - Порядок), та згідно з пунктом 5.3 ПКЕЕ
( z0903-02 ) (z0903-02)
за підсумками розрахункового періоду договірна
(гранична) величина споживання електричної енергії коригується
постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за
цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії.
Згідно з пунктом 6.1 ПКЕЕ ( z0903-02 ) (z0903-02)
договір про постачання
електроенергії є основним документом, який регламентує відносини
між постачальником електроенергії за регульованим тарифом і
споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та
обов'язків сторін. Враховуючи наведене, вищевказане коригування
постачальником електроенергії за регульованим тарифом граничних
величин споживання електроенергії має здійснюватись за умови
внесення відповідних змін до договору про постачання
електроенергії.
Натомість, як слідує із оскаржуваних судових актів, місцевий та
апеляційний господарські суди не досліджував наявні у справі
докази, не надав їм належної правової оцінки.
З огляду на це, не заслуговують на уваги висновки місцевого та
апеляційного господарських судів.
У зв'язку з цим, порушені у скарзі питання не розглянуті і не
можуть бути предметом касаційного провадження, оскільки виходять
за межі повноважень касаційної інстанції.
Адже, згідно ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду або
відхилені ним.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
господарські суди попередніх інстанцій не розглянули спір
відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного й об'єктивного
розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.1 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Північного району електричних мереж відкритого
акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "О" від
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2003 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
18.11.2003 скасувати, а справу № 28/258-03-6241 передати на новий
розгляд до господарського суду Одеської області.