ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2004 Справа N 2/451пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В. (доповідача),
Уліцького А.М.,
за участю представників сторін
від позивача
від відповідачів: не з’явився
1-го Єфанов С.В. – директор
2-го не з’явився
розглянувши матеріали ТОВ “Альянс”
касаційної скарги
на постанову від 21.10.03 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 2/451пд
господарського суду Донецької області
за позовом Гірницької міжрайонної державної
податкової інспекції
до 1) ТОВ “Альянс”
2) ПП “Дон-Промтехніка”
3)
про визнання угоди недійсною з наслідками, передбаченими
ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01. 03 у
справі № 2/451пд позов задоволено. Визнано недійсною угоду
купівлі-продажу від 19.06.02 укладену між ТОВ “Альянс” та ПП
“Дон-Промтехніка” на суму 33898грн. 15 коп. . З ПП
“Дон-Промтехніка” стягнуто в доход держави кошти в сумі
33898грн. 15 коп. та судові витрати.
Рішення мотивовано тим, що оскільки кошти ТОВ “Альянс” ПП
“Дон-Промтехніка” (стороною, у якої був наявний умисел) не
повернуті, а за правилами ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
все
належне на відшкодування другій стороні, у якої був відсутній
умисел, підлягає стягненню в доход держави, то кошти які повинні
бути відшкодовані першому відповідачу підлягають стягненню з ПП
“Дон-Промтехніка” в доход держави.
Постановою від 21.10.03 вищезазначене рішення частково
скасовано. З ПП “Дон-Промтехніка” на користь ТОВ “Альянс”
стягнуто 33898грн. 15 коп. коштів, отриманих за угодою
купівлі-продажу від 19.06.02.
З ТОВ “Альянс” стягнуто в доход держави 33898грн. 15 коп. –
вартості продукції, отриманої за угодою купівлі-продажу від
19.06.02.
Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції невірно
застосував ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в частині наслідків
визнання угоди недійсною.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Альянс” просить скасувати
ухвалені у справі рішення та постанову, оскільки судами не
досліджені всі обставини справи щодо укладення сторонами угоди
яка б завідомо суперечила інтересам держави (докладніше в
скарзі); прийняти нове рішення про відмову в позові.
У відзиві на касаційну скаргу Гірницька МДПІ просить залишити
оскаржувану постанову без змін, а скаргу – без задоволення.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Згідно ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, який був чинним на
час укладення договору, угода, яка укладена з метою, суперечною
інтересам держави і суспільства, та при наявності умислу однієї,
або обох сторін є недійсною, з наслідками передбаченими цією
статтею.
Пленум Верховного суду України у п. 6 Постанови “Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними”
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
, роз’яснив, що до угод, укладених з метою,
завўдомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та
юридичними особами доходів від оподаткування.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням
Київського місцевого районного суду від 05.08.02 у справі
№ 2-6149/2002 установчі документи та свідоцтво платника податку
(ПДВ) ПП “Дон-Промтехніка” визнано недійсними, оскільки це
підприємство зареєстровано без наміру вести підприємницьку
діяльність. Це рішення набуло законної сили.
Отже, факт наявності умислу ПП “Дон-Промтехніка” діяти всупереч
інтересам держави і суспільства підтверджується вищезазначеним
рішенням.
Правовими наслідками визнання недійсними установчих документів є
скасування державної реєстрації юридичної особи відповідно
ст. 34 Закону України “Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
,
постанови КМ України № 740 ( 740-98-п ) (740-98-п)
від 25.05 1998 р.
Зазначене свідчить про повне з’ясування апеляційною інстанцією
обставин справи та вірне застосування норм до них норм
матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.10.03 у справі № 2/451пд залишити без змін, а касаційну
скаргу – без задоволення.