ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.02.2004 Справа N 20/583
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного комерційного банку "XXX" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 21.10.2003 року у справі
№20/583 за позовом Акціонерного комерційного банку "XXX" до
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про
визнання постанови недійсною,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2003 року позивач звернувся до господарського суду м.
Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсною
постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
України від 05.05.2003 року №200-РЛ про накладення санкцій за
правопорушення на ринку цінних паперів, посилаючись на те, що
зазначена постанова прийнята з порушенням чинного законодавства.
Рішенням господарського суду м.Києва від 19.08.2003 року в позові
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.10.2003 року
зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним
судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позов.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Доповідач - Вовк І.В.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2003 року Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку України щодо
Акціонерного комерційного банку "XXX", як торговця цінними
паперами, було винесено постанову №220-РЛ про накладення санкції у
вигляді штрафу 1700 грн. за правопорушення на ринку цінних
паперів, яке полягало у несвоєчасному поданні нотаріально
посвідченої копії нової редакції статуту до органу ліцензування в
порушення вимоги п.3.5.6 Ліцензійних умов провадження професійної
діяльності на ринку цінних паперів.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку України накладає на юридичних
осіб штрафи за ненадання , несвоєчасне надання або надання за
відомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000
неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами п. 3.5.6 Ліцензійних умов провадження
професійної діяльності на ринку цінних паперів торговець цінними
паперами протягом строку дії ліцензії зобов'язаний у разі
виникнення змін даних, що додавалися до заяви про видачу ліцензії,
протягом 10 робочих днів подати до органу ліцензування (в
управління, яке здійснює приймання та розгляд документів на
отримання ліцензії) відповідне повідомлення в письмовій формі
разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які
підтверджують зазначені зміни, а саме: нотаріально засвідчені
копії змін та доповнень до статуту (для банку), зареєстровані в
установленому порядку Національним банком України.
Судом встановлено, що позивач у порушеня зазначених вимог
законодавства не подав документи у визначений 10 денний строк до
управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
України, яке здійснює приймання та розгляд документів на отримання
ліцензії. Документи були подані до загального відділу Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку України з іншою метою,
а саме - для реєстрації випуску акцій у зв'язку із збільшенням
розміру статутного фонду.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний
господарський суд, прийшов до правильного висновку про
обґрунтованість постанови Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку України від 05.05.2003 року №200-РЛ про накладення
санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів та
безпідставність позовних вимог щодо визнання недійсною цієї
постанови, і правомірно відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин прийняті у справі судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "XXX" залишити
без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.10.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук