ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12.02.2004                                       Справа N 10/423

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

        Перепічая В.С.(головуючого),

        Вовка І.В.,

        Гончарука П.А.,

розглянувши  у  відкритому

судовому засіданні

касаційну  скаргу    Дочірнього   підприємства    фабрика    "XXX"

                     Відкритого акціонерного товариства "YYY"

на  постанову        Харківського апеляційного господарського суду

                     від 21.05.2003 року

у справі за позовом  Дочірнього   підприємства    Фабрика    "XXX"

                     Відкритого акціонерного товариства "YYY"

До                   Колективного    підприємства    H-ське   бюро

                     технічної інвентаризації "ZZZ",

                     P-ської     селищної   ради   Ч-ського району

                     Полтавської області,

третя особа:         Відкрите акціонерне товариства "YYY"

про                  визнання   права   власності   на   майно  та

                     спонукання зареєструвати право власності,

                            УСТАНОВИВ:

У жовтні  2002  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Полтавської області з позовною заявою до Колективного підприємства

H-ське бюро технічної інвентаризації  "ZZZ"  та  P-ської  селищної

ради  про  визнання  права  власності  на  нерухоме майно,  видачу

свідоцтва  про  право  власності  і  реєстрацію  права  власності,

посилаючись  на  те,  що  зазначене  майно  було  йому  передано у

власність його засновником - ВАТ "YYY".

Під час  розгляду  справи  у  суді  першої  інстанції  судом  було

залучено до участі в справі в якості третьої особі ВАТ "YYY".

Рішенням господарського  суду  Полтавської  області від 26.12.2002

року позов задоволено.

Постановою Харківського  апеляційного  господарського   суду   від

21.05.2003  року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано

та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає,  що апеляційним судом порушено

норми   процесуального   права,  і  тому  просить  його  постанову

скасувати та провадження у справі припинити.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів і  третьої  особи  до

суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши доводи

касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи і прийняті в  ній

судові   рішення,   суд   вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає

задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про  визнання

права  власності  на  нерухоме  майно  та спонукання зареєструвати

право власності,  які  заявлені  до  КП  H-ського  бюро  технічної

інвентаризації "ZZZ" та P-ської селищної ради, з посиланням на те,

що зазначене майно йому було передано у власність ВАТ "YYY".

Суди попередніх  інстанцій,  вирішуючи  спір,  у  порушення   норм

процесуального права ст.  ст.  32-34,  36,  38,  43 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          не  з'ясували  дійсні

обставини   спірних   правовідносин,   і   дійшли   висновків,  що

грунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи,  та  прийняли

рішення,   які   не     відповідають    вимогам   ст.ст.  84,  105

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Так, суд першої інстанції,  задовольняючи позов про визнання права

власності  на  спірне  нерухоме  майно не звернув уваги на те,  що

спірні правовідносини щодо зазначеного майна виникли між позивачем

і третьою особою, та, виходячи з цього, не з'ясував належним чином

процесуальне  становище  ВАТ  "YYY"  і  правовий  зміст  прав   та

інтересів останнього на це майно.

У той же час,  апеляційний суд зазначених порушень допущених судом

першої  інстанції  не  усунув  і  прийняв  постанову,   що   також

грунтується на неповно з'ясованих обставинах справи, не дослідивши

правову природу спірних правовідносин та  не  з'ясувавши  правовий

режим спірного майна.

При цьому  судом  не  було  з'ясовано питання про те,  між якими ж

особами виник спір про право власності на майно,  а звідси,  яке ж

законодавство має бути застосовано до спірних правовідносин.

Разом з  цим,  як  суд  першої  так  і  апеляційної  інстанції  не

перевірив належним чином доводи сторін і третьої особи,  що  мають

значення  для  вирішення  спору  та не навели у прийнятих рішеннях

правового обгрунтування їх відхилення  чи  прийняття  в  порушення

вимог ст.ст. 84, 105 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
        .

За таких обставин прийняті у даній справі судові рішення не  можна

визнати   законними  й  обгрунтованими,  і  тому  вони  підлягають

скасуванню з передачею справи на  новий  розгляд  до  суду  першої

інстанції.

Під час  нового  розгляду  справи  суду  слід врахувати наведене і

вирішити спір відповідно до вимог закону.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9 -

111-12  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства фабрика "XXX"  Відкритого

акціонерного товариства "YYY" - задовольнити частково.

Постанову Харківського   апеляційного   господарського   суду  від

21.05.2003 року та рішення господарського суду Полтавської області

від 26.12.2002 року скасувати, і справу № 10/423 передати на новий

розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В. Перепічай

С у д д і: І. Вовк

           П. Гончарук