ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2004 Справа N 3/260
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу H-ського сільського споживчого товариства
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 02.07.2003 року
у справі № 3/260
за позовом P-ської районної спілки споживчих товариств
до H-ського сільського споживчого товариства
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
УСТАНОВИВ :
У грудні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Закарпатської області з позовними заявами до відповідача про
визнання недійсними рішень загальних зборів пайовиків H-ського
сільського споживчого товариства від 22.11.2001 року, від
19.02.2002 року та від 12.05.2002 року на підставі їх
невідповідності статутам H-ського сільського споживчого товариства
та P-ської районної спілки споживчих товариств, Закону України
"Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
.
У зв'язку з однорідністю позовних вимог по справах №3/260, №3/261,
№3/234 суд об'єднав зазначені справи в одну справу №3/260.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.03.2003
року у позові відмовлено за відсутністю у позивача правових
підстав для задоволення заявлених вимог.
Доповідач-Вовк І.В.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
02.07.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано
та прийнято нове рішення, яким визнано недійсними зазначені
рішення загальних зборів пайовиків H-ського сільського споживчого
товариства.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційний суд порушив
норми матеріального та процесуального права, і тому просить
прийняту судом постанову скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова
апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до вимог
чинного законодавства та просить залишити її без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів
пайовиків H-ського сільського споживчого товариства від 22.11.2001
року визнано незадовільною роботу правління сільського споживчого
товариства, переобрано голову правління, обрано членів правління,
ревізійної комісії та вирішено розглянути питання про затвердження
майнової частки пайовиків у майні споживчого товариства після
експертної оцінки реальної вартості майна на наступних зборах.
Рішенням загальних зборів пайовиків H-ського сільського споживчого
товариства від 19.02.2002 року відхилено річний звіт, зобов'язано
головного бухгалтера виконати рішення зборів про індексацію
пайових внесків, визначено розмір капіталу, що підлягає
розпаюванню та вирішено встановити майнову частку кожному
пайовику, що припадає на одну гривню, призначити експертну оцінку
майна; зобов'язано комісію по розпаюванню передати у власність
пайовикам майнові частки, підтверджено правомочність загальних
зборів від 10.12.2000 року, а також вирішено вийти зі складу
P-ської райспоживспілки, Закарпатської облспоживспілки та системи
Укоопспілки.
Рішенням загальних зборів пайовиків H-ського сільського споживчого
товариства від 12.05.2002 року визначено задовольнити заяви членів
сільського споживчого товариства щодо виключення їх із членів
споживчого товариства і виділити їм майнові частки та вирішено
провести ліквідацію споживчого товариства.
Предметом даного судового розгляду є вимоги P-ської районної
спілки споживчих товариств про визнання недійсними зазначених
рішень загальних зборів пайовиків H-ського сільського споживчого
товариства, яке входить на добровільних засадах до складу P-ської
районної спілки споживчих товариств на правах колективного члена.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов,
апеляційний господарський суд виходив з того, що прийняті
відповідачем рішення загальних зборів пайовиків порушують
організаційну структуру райспоживспілки, вимоги статутів обох
сторін і договору про господарсько-правові відносини від
03.02.1997 року та зачіпають майнові права позивача, і тому P-ська
районна спілка споживчих товариств правомірно звернулася з позовом
про визнання рішень загальних зборів пайовиків H-ського сільського
споживчого товариства.
Проте, з висновками апеляційного господарського суду погодитись не
можна, оскільки суд не врахував, що споживче товариство на
добровільних засадах може входити до складу районної або іншої
спілки товариств та має право вільного виходу з них на підставі
ст. 3 статуту H-ського сільського споживчого товариства.
Відповідно до ст. 5 первинною ланкою споживчої кооперації є
споживче товариство - самостійна, демократична організація
громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги
за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного
господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального
стану.
Згідно з вимогами ст. 8 Закону України "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) (2265-12)
споживчі товариства можуть на добровільних засадах
об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих
товариств України, і мають право вільного виходу з них.
Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками
будуються на договірних засадах.
Ст.18 Закону України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
визначено, що реорганізація та ліквідація споживчого товариства
провадиться за рішенням загальних зборів і визначено також порядок
розподілу майна споживчого товариства у разі його ліквідації між
членами, що входили до складу споживчого товариства.
На загальних зборах пайовиків H-ського сільського споживчого
товариства розглядались у відповідності до вимог статуту та Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
внутрішні питання
сільського споживчого товариства.
Суд першої інстанції, дослідивши норми діючих статутів споживчого
товариства та районної споживчої спілки, які є основними
документами, що регулюють діяльність цих організацій, та інші
матеріали справи, встановив, що вирішення на загальних зборах
пайовиків H-ського сільського споживчого товариства вище наведених
питань не зачіпають майнових або інших прав та охоронюваних
законом інтересів P-ської районної спілки споживчих товариств,
оскільки Законом України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
і
статутом H-ського сільського споживчого товариства визначено
самостійний статус споживчого товариства, його добровільне
входження до спілки, право вільного виходу з неї. Питання
цілісності організаційної структури райспоживспілки не стосується
права споживчого товариства на вирішення організаційних питань
діяльності товариства, яка базуються на принципах добровільності,
членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги
та співробітництва, вільного господарського функціонування на
основі ринкових відносин.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про
відсутність у позивача правових підстав для задоволення заявлених
вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів пайовиків
H-ського сільського споживчого товариства та обґрунтовано відмовив
у позові.
За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду не
можна визнати законною та обґрунтованою, і тому вона підлягає
скасуванню, а рішення місцевого господарського суду відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому його необхідно
залишити без змін.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу H-ського сільського споживчого товариства
задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
02.07.2003 року скасувати, а рішення господарського суду
Закарпатської області від 28.03.2003 року залишити без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук