ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2004 Справа N 1/310
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому судовому Білозерському районі Херсонської області
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 11.09.2003 року Запорізького
апеляційного
господарського суду
у справі № 13
господарського суду Херсонської області
за позовом приватно-орендного сільськогосподарського
підприємства "М" (далі - ПОСП "М")
до Державної податкової інспекції у
Білозерському районі Херсонської області
про спонукання внести відомості про податкове
зобов'язання в картки особових рахунків та
списання податкового боргу
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутні,
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.07.2003
року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 11.09.2003р., по справі № 13 позов
задоволене; зобов'язане до спонукання відповідача списати з
позивача безнадійний податковий борг по прибутковому податку з
громадян в сумі 310 554, 85 грн., фінсанкцію з цього виду податку
7360, 93 грн.; недоїмку з податку на додану вартість в сумі 2519,
35 грн.; фінсанкцію з ПДВ - 3048, 28 грн.; по збору за забруднення
навколишнього середовища в сумі 210, 93 грн., пеню з цього збору -
170, 81 грн.; стягнуте з відповідача на користь позивача держмито
в сумі 85 грн. та 118 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням
судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у Білозерському районі Херсонської області
просить скасувати постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 11.09.2003 року, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права, а саме Порядку
заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності і
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності довідок
форми 8-ДР, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України № 473 ( z0026-98 ) (z0026-98)
від 30.12.1997р., ст. 1
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон № 2181).
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що постанова
апеляційної інстанції, якою залишене без змін рішення суду першої
інстанції, ґрунтується на всебічному і повному встановленні всіх
обставин справи, яким дана належна юридична оцінка, а висновки
суду базуються на правильному застосуванні норм діючого
законодавства про оподаткування, норми матеріального та
процесуального права не порушено.
Клопотання, яке позивач надіслав до Вищого господарського суду
України, містить в собі додатки, які він просить суд залучити до
матеріалів справи.
Відповідач не скористався процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представників позивача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у
Білозерському районі була проведена документальна перевірка
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПОСП "М"
за період з 01.01.2003р., за наслідками якої складено акт від
28.05.2003р. № 127/23-1-12/00856215.
Зазначеним актом перевірки та довідкою від 28.05.2003р.
№ 17-0-25/45 ДПІ у Білозерському районі зафіксувала станом на 1
квітня 2003 року податковий борг з прибуткового податку в розмірі
317 915, 20 грн., в т.ч. пеня - 7 360, 35 грн., з фіксованого
сільськогосподарського податку - 2 368, 80 грн., з податку на
додану вартість - 5 567, 63 грн., з них пеня - 3 048, 28 грн., зі
збору на забруднення навколишнього середовища - 371, 93 грн.
На зазначені суми ДПІ були виставлені податкові
повідомленнярішення, які не були позивачем оскаржені і сплачені у
встановлений Законом строк.
Зафіксовану податкову заборгованість актом від 28.05.2003р.
№ 127/23-1-12/00856215 станом на 01.04.2003р., ПОСП "М" своєю
заявою від 29.05.2003р. № 2/385 просило ДПІ у Білозерському районі
на підставі п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" списати безнадійний податковий борг з
прибуткового податку в сумі 310 554, 85 грн., нараховану пеню в
розмірі 7 360, 35 грн., ПДВ в розмірі 2 519, 35 грн. та штрафні
санкції з цього податку в розмірі 3 048, 28 грн., збір за
забруднення навколишнього середовища в розмірі 201, 93 грн. та
штрафні санкції зі збору в сумі 170, 00 грн.
За результатами розгляду листа позивача списана сума безнадійного
податкового боргу ПОСП "М" в розмірі 2 368, 80 грн. По іншим
податкам в списанні безнадійного податкового боргу відмовлено з
посиланням на те, що податковий борг в особових картках відсутній.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, податковий
борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків
або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не
сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у
податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої
податкової декларації (п. 5.1 Закону України № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
).
В розумінні п. п. 1.11 п. 1 Закону України № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
,
податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається
платником податків до контролюючого органу у строки встановлені
законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або
сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відомості про виплачені суми доходів та утримані суми прибуткового
податку містяться в довідках форми 8-ДР, які позивач систематично
у встановлені строки подавав до податкового органу.
Отже, довідки позивача за формою 8-ДР про суми виплачених доходів
та утриманих з них податків фізичних осіб за 2002 рік та
розрахунки суми податкового зобов'язання, здійсненого ПОСП "М",
свідчать, що фактична заборгованість по цьому виду податку складає
310 554, 85 грн. Факт наявності, станом на 01.04.2003р, у ПОСП "М"
зазначеного бюджетного боргу по прибутковому податку з громадян по
виплачених натуроплатою зарплати та орендної плати за користування
земельними паями за період 2001р. - липень 2002р., підтверджено
актом ДПІ за результатами перевірки боржника у формі довідки від
28.05.2003р. з розрахунками податкового боргу та довідками
позивача за формою 8- ДР.
Враховуючи, що зобов'язання сплати до бюджету прибуткового податку
визначено ПОСП "М" самостійно, шляхом подання до ДПІ довідок форми
8-ДР, податкове зобов'язання позивача вважається узгодженим.
Згідно п. п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
,
підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під
терміном "безнадійний" слід розуміти: ... податковий борг
юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.01р.
№ 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
"Про порядок списання безнадійного податкового
боргу платників податків" (далі наказ № 103), визначено, що під
безнадійним боргом розуміється податковий борг юридичних осіб, що
виник внаслідок обставин непереборної сили, тобто не з вини
платника податків і які неможливо упередити або запобігти своїми
заходами, за умови, що факт непереборної сили повинен бути
засвідчений згідно з чинним законодавством України.
Факт непереборної сили підтверджується - Торгово-промисловою
палатою України - про настання обставини непереборної сили чи
стихійного лиха на території України (підпункт 3.4 п. 3 наказу
№ 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
).
Судом встановлено, що факт наявності у ПОСП "М" форс-мажорних
обставин підтверджено висновком Торгово-промислової палати України
від 20.05.2003 року № 4802. Згідно зазначеного висновку ТПП, в
результаті комплексу несприятливих агрометеорологічних умов
перезимівлі озимих культур 2002-2003р.р. на площах ПОСП "М"
сталася повна загибель посівів озимого ячменя на загальній площі
185га, повна загибель посівів озимої пшениці на загальній площі
1300га, що підтверджується актами комісії № 1, № 2 від
21.04.2003р., затвердженими Білозерським районним управлінням
сільського господарства і продовольства. Відповідно до протоколу
№ 10 засідання обласної постійної комісії з питань
техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від
24.04.2003р. вищевказані несприятливі погодні умови визнані
надзвичайними ситуаціями природного характеру, згідно з Постановою
Кабінету Міністрів України від 15.07.1998р. № 1099 ( 1099-98-п ) (1099-98-п)
"Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій".
При цьому, Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що
несприятливі погодні умови, які потягли за собою загибель
сільськогосподарських культур на площах ПОСП "М" є форс-мажорними
обставинами станом на 21 квітня 2003р.
Суди правомірно дійшли висновку, що на підставі п. п. 18.2.1 п.
18.2 ст. 18 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, не сплачений внаслідок
обставин непереборної сили ПОСП "М" податковий борг з прибуткового
податку, підлягає списанню.
Пунктом 18.2 ст. 18 Закону України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
визначені
строки та випадки визнання податкового боргу суб'єктів
господарювання безнадійним, у тому числі такого, що виник
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а
також передбачені загальні умови списання такого боргу.
Згідно з п. п. 4.1 п. 4 Наказу № 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
списання
безнадійного податкового боргу здійснюється за даними карток
особових рахунків платників податків, що ведуться в органах
державної податкової служби в установленому порядку, за станом на
день виникнення такого боргу, а саме на дату, визначену в
документі, що засвідчує факт непереборної сили, а також за даними
довідки відповідного контролюючого органу про наявність
безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного
податкового боргу.
Підпунктом 1.1 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що платники податків - це юридичні особи, їх філії,
відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу
юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів
підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких
згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати
податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Отже, оскільки податковий борг ПОСП "М" із сплати прибуткового
податку мав бути відображений в картці особового рахунку платника
податків, а наявність форс-мажорних обставин підтверджена
висновком Торгово-промислової палати, ДПІ у Білозерському районі,
приймаючи рішення про списання податкового боргу ПОСП "М" за
іншими податками, не мала підстав відмовити у списанні податкового
боргу з прибуткового податку.
Щодо доводів ДПІ, що донараховані суми податків та фінансових
санкцій по ПДВ та збору за забруднення навколишнього середовища
згідно до акту перевірки від 28.05.2003р. перетворилися в
податковий борг лише 09.06.2003р., тобто через 10 днів після
складення акту, то попередні судові інстанції правильно зазначили,
що в даному випадку, значення має дата виникнення податкових
зобов'язань, які були донараховані за наслідками
фінансовогосподарської діяльності, яка проводилась до 21.04.2003р.
Податковою службою перевірка проводилась за результатами
діяльності підприємства за період з 01.01.2002р. по 01.04.2003р.
Додаткові податкові зобов'язання з ПДВ були нараховані за
наслідками господарської діяльності, яка проводилась протягом
січня, березня, жовтня 2002 року. По збору за забруднення
навколишнього середовища - в першому кварталі 2002 року. Таким
чином вище перелічені податки донараховані за результатами
діяльності підприємства, яка проводилась до 01.04.2003р., тобто до
дати встановлення форсмажорних обставин.
Щодо позовної вимоги про спонукання відповідача внести відомості
про податкові зобов'язання у картки особових рахунків позивача, то
місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що
оскільки суд спонукає податкову інспекцію списати податковий борг
то таке зобов'язання є недоцільним.
Разом з тим, місцевий суд в резолютивній частині рішення зазначив
про повне задоволення позову, але не визначився щодо вирішення
цієї позовної вимоги.
Колегія суддів вважає, що таке процесуальне порушення не призвело
до прийняття неправильного рішення, а відповідно, відсутні
підстави для скасування ухвалених по справі судових актів.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
( 1798-12 ) (1798-12)
України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському
районі Херсонської області від 14.10.2003 року № 3131/25-011 на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
11.09.2003 року у справі № 13 залишити без задоволення, а
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
11.09.2003 року у справі № 13 - без змін.