ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.02.2004 Справа N 41/11-03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в H-ському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.08.2003 року у справі №41/11-03 за позовом Приватного
підприємця А.А.А. до Управління Пенсійного фонду України в
H-ському районі м. Харкова про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення
з останнього надмірно сплаченого збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування з операцій по реалізації ювелірних виробів із
золота в сумі 15 972 грн. посилаючись на те, що, являючись
платником єдиного податку, він звільнений від сплати зазначеного
збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2003
року позов задоволено, стягнено з відповідача на користь позивача
15 972 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28.08.2003 року
зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом неправильно
застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті ним
судові рішення скасувати та прийняти нове рішення.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Доповідач -Вовк І.В.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, здійснюючи торгівлю
ювелірними виробами із золота (ліцензія №XXX1 серія АА) у період з
квітня 2002 року по березень 2003 року перераховував до Пенсійного
фонду України збори по зазначеним операціям в розмірі 5% від бази
оподаткування. У цей період позивач був платником єдиного податку.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення надмірно
сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від
реалізації ювелірних виробів із золота у сумі 15 972 грн.,
оскільки відповідно до положень Указу Президента "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
позивач, як платник єдиного податку,
звільняється від сплати зазначеного збору.
Відповідно до ст.6 Указу Президента "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, яким з метою державної підтримки
малого підприємництва запроваджена спрощена система оподаткування,
суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є
платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі ст. 2 зазначеного Указу ( 727/98 ) (727/98)
суб'єкти малого
підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати
спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання
свідоцтва про сплату єдиного податку, з якого 42 % перераховується
до Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що торгівля ювелірними виробами із золота є
безпосередньою підприємницькою діяльністю позивача, який для
сплати податків, передбачених чинним законодавством, самостійно
обрав спрощену систему оподаткування за єдиним податком. Позивач
сплачував збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від
продажу ювелірних виробів із золота через банк, і сплачені кошти
надійшли до відповідача.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний
господарський суд, прийшов до правильного висновку про те, що у
позивача не виникло зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування від реалізації ювелірних виробів із
золота, як у платника єдиного податку, та обґрунтовано задовольнив
позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин прийняті у справі судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2003 року
- без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук