ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2004 Cправа N 37/128
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Уліцького А.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали Відділення виконавчої дирекції Фонду
касаційної скарги соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань в м. Слов’янську, Донецької
області
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 28.10.2003
у справі Донецької області
господарського суду
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань в м. Слов”янську, Донецької
області
до ВАТ “Донбасенерго”, підрозділ ВАТ
“Донбаенерго” “Теплоенергоремонт”
про стягнення 193245,80 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Соломка С.В.
- відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в м. Слов”янську, Донецької області
звернулось з позовом до господарського суду про стягнення
193245,80 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2003
року в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
28.10.2003 року рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань в м. Слов’янську,
Донецької області подало касаційну скаргу в якій просить
скасувати рішення попередніх інстанцій.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
одним із принципів системи
страхування від нещасного випадку є диференціювання страхового
тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого
травматизму та професійної захворюваності на кожному
підприємстві.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
рішення правління Фонду, прийняте в
межах його компетенції, в тому числі Інструкція про порядок
перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, є
обов'язковими для виконання всіма страхувальниками та
застрахованими.
Суд першої та апеляційної інстанцій не врахували, що згідно з
пунктами 2.1, 4.3 Інструкції про порядок перерахування, обліку
та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України ( v0012583-01 ) (v0012583-01)
(в редакції, чинній на 07.05.2001 р. –
день подання Структурною одиницею ВАТ “Донбасенерго”
“Теплоенергоремонт” заяви про реєстрацію платником внесків до
зазначеного Фонду) до платників страхових внесків до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України відносились філії, відділення та
інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної
особи і розташовані на іншій території, ніж платник страхових
внескўв, якому вони підпорядковані. При цьому,
підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які
займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими
видами діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у
зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні
розмірів страхових внесків відносяться до галузей економіки,
яким відповідає їх діяльність.
Згідно пункту 14 Порядку визначення страхових тарифів для
підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання ( 1423-2000-п ) (1423-2000-п)
(затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
13.09.2000 р. № 1423), підсобно-допоміжні виробництва
(підрозділи) підприємства, які здійснюють незалежно від
спеціалізації цього підприємства інші види виробничої діяльності
(житлово-комунальні, медичні, культурно-побутові, промислові,
сільськогосподарські, будівельні, торговельні тощо) та
перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим
самостійними обліковими одиницями, відносяться до галузей
економіки, яким відповідає їх діяльність.
Аналогічну норму містить чинний з 01.04.2001 р. Закон України
“Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності” ( 2272-14 ) (2272-14)
.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону “підсобно-допоміжні
виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно
від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої
діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку
з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів
страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким
відповідає їх діяльність”.
Судами першої та апеляційної інстанцій в порушення статті 4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не застосовано зазначену норму Закону, а
також неправильно обмежено підсобно-допоміжні види виробництва
лише (невичерпним) переліком, вказаним в пункті 14 Порядку
визначення страхових тарифів для підприємств, установ та
організацій на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання.
Всупереч власним висновкам про технічне обслуговування та ремонт
тепломеханічного устаткування теплових електростанцій як предмет
основної діяльності Структурної одиниці ВАТ “Донбасенерго”
“Теплоенергоремонт” Господарський суд Донецької області та
Донецький апеляційний господарський суд невірно ототожнили цей
вид діяльності з виробництвом електро- та теплоенергії ВАТ
“Донбасенерго”.
Відповідно до п.п. 4, 5, 15 Положення про Єдиний держаний реєстр
підприємств та організацій ( 118-96-п ) (118-96-п)
(затв. постановою
Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118) довідки про
включення відособленого підрозділу до ЄДРПОУ видаються з метою
ідентифікації основного виду діяльності суб'єктів господарської
діяльності, визначення кодів класифікаційних та економічних
ознак суб’єкта господарської діяльності, зокрема, про види
діяльності, організаційно-правову форму господарювання, про
виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб'єкта
господарської діяльності. Вказані відомості вносяться в ЄДРПОУ
на підставі облікової картки, заповненої господарюючим суб’єктом
відповідно до положення про відособлений підрозділ.
При поданні Заяви про реєстрацію Структурної одиниці ВАТ
“Донбасенерго” “Теплоенергоремонт” платником страхових внесків
до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та
професійних захворювань України необхідно було вказати коди
галузі та вид діяльності відповідно до найбільш питомої ваги в
обсязі реалізованої продукції підрозділу, а не коди ВАТ
“Донбасенерго”.
Виходячи з цього, судами першої та апеляційної інстанцій не дано
належної юридичної оцінки Довідці № 24645167 про включення до
ЄДРПОУ Структурної одиниці ВАТ “Донбасенерго”
“Теплоенергоремонт” (а.с. 7), в якій визначені види діяльності
цього підрозділу згідно з Класифікацією видів економічної
діяльності та Загальною класифікацією галузей народного
господарства та не дано жодної оцінки підпункту 6.9.10 пункту
6.9 Положення про Структурну одиницю ВАТ “Донбасенерго”
“Теплоенергоремонт” про самостійну сплату цим підрозділом
страхових внесків до фондів соціального страхування.
Судова колегія не може погодитись з висновками судів першої та
апеляційної інстанцій про віднесення видів діяльності
Структурної одиниці ВАТ “Донбасенерго” “Теплоенергоремонт” до
галузі “Електроенергетика”, оскільки технічне обслуговування і
ремонт тепломеханічного устаткування теплових електростанцій не
входять до даної галузі економіки.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд.
При новому розгляді, суду необхідно врахувати вище зазначене,
витребувати необхідні документи, дати їм належну юридичну оцінку
та прийняти законне рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
28.10.2003 та рішення господарського суду Донецької області від
04.07.2003 у справі № 37/128 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.