ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.02.2004                               Справа N 23-31/7-03-298
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
                       Михайлюка М.В.,
                       Невдашенко Л.П.,
 
розглянувши у          відкритого акціонерного товариства по
відкритому засіданні   матеріальному забезпеченню
матеріали касаційних   електротехнічної забезпеченню
скарг                  електротехнічною та машинобудівельною
                       продукцією “Одесаелектромашпостачзбут”,
                       м. Одеса (далі – ВАТ
                       “Одесаелектромашпостачзбут”)
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Мазурика Сергія Миколайовича, м. Одеса
                       (далі – СПД Мазурик С.М.),
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Мазурика Олександра Миколайовича,
                       м. Одеса (далі – СПД Мазурик О.М.),
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Мазурик Еліни Олександрівни, м. Одеса
                       (далі – СПД Мазурик Е.О.),
 
на постанову           Одеського апеляційного господарського
                       суду від 03.12.2003
 
у справі               господарського суду Одеської області
                       № 23-31/7-03-298
 
за позовом             СПД Мазурика С.М.,
                       СПД Мазурика О.М.,
                       СПД Мазурик Е.О.
 
до                     ВАТ “Одесаелектромашпостачзбут”
 
 
за участю:             суб’єкта підприємницької діяльності
                       Колоса Валерія Миколайовича (далі – СПД
                       Колос В.М.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Кевлова Віктора Олексійовича (далі –
                       Кевлов В.О.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Стасюка Олександра Васильовича (далі –
                       СПД Стасюк О.В.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Виноградова Олега Євгеновича (далі – СПД
                       Виноградов О.Є.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Францева Дмитра Вікторовича (далі – СПД
                       Францев Д.В.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Сачкова Олександра Сергійовича (далі –
                       СПД Сачков О.С.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Марціняка Володимира Зіновійовича (далі
                       – СПД Марціняк В.З.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
                       суб’єкта підприємницької діяльності
                       Камбур Наталії Степанівни (далі – СПД
                       Камбур Н.С.) – третя особа без
                       самостійних вимог на предмет спору,
 
про   стягнення 4 191 268 грн. 30 коп.
 
та зустрічним позовом  ВАТ “Одесаелектромашпостачзбут”
 
до                     СПД Мазурика С.М.,
                       СПД Мазурика О.М.,
                       СПД Мазурик Е.О.,
                       суб’єкта    підприємницької   діяльності
                       Якуби В.М.
 
про   стягнення 601 265 грн.
 
 
в засіданні взяли участь представники сторін:
 
позивачів              Донін В.Є., Доніна Л.А.
 
відповідача            ВАТ “Одесаелектромаш-постачзбут” –
                       Розумовська  Л.М.,Небов І.Ю.,  Кузьменко
                       В.М.
 
3-тіх осіб –           Доніна   Л.А.,Виноградов  О.Є.,   Стасюк
                       О.В., Кевлов В.О., Колос В.М.
 
У   позовній  заяві  позивачі  просять  стягнути  з  відповідача
матеріальну шкоду на загальну суму 4908936,46 грн. та  моральної
шкоди  на  суму 600000 грн. на підставі ст.ст. 8,32  Конституції
України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , ст.ст. 7, 440, 440-1, 450  ЦК  України
( 435-15  ) (435-15)
          та  ст.  36 Закону України “Про  пожежну  безпеку”
( 3745-12 ) (3745-12)
        .
 
ВАТ  “Одесаелектромашпостачзбут” подав зустрічний позов, в якому
просить  стягнути з суб’єктів підприємницької діяльності збитків
у   розмірі  601265  грн.  та  судові  витрати,  посилаючись  на
зберігання   останнім   в   орендованому   приміщенні    пожежно
небезпечного майна, порушення вимог правил пожежної безпеки.
 
Господарський  суд  Одеської  області  рішенням  від  16.10.2003
первинний  позов  задовольнив частково в  сумі  4765926,16  грн.
матеріальної  шкоди  та  600000 грн. моральної  шкоди  і  судові
витрати.
 
Рішення   мотивоване   тим,  що  відповідач   завдав   позивачам
матеріальну  та  моральну  шкоду в результаті  знищення  пожежею
майна.
 
В решті позовних вимог відмовлено.
 
У задоволенні зустрічних вимог відмовлено.
 
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 03.12.2003
рішення  господарського  суду одеської  області  від  16.10.2003
змінив.
 
Рішення  суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення
моральної шкоди в сумі 600000 грн. і судових витрат із  вказаної
суми  скасовано  тому,  що  в  цій  частині  позовні  вимоги  не
підтверджені  документально.  В цій  частині  первісного  позову
відмовлено.
 
В решті рішення залишено без змін.
 
В  касаційній  скарзі ВАТ “Одесаелектромашпостачзбут”  ставиться
питання  про  скасування судових рішень з підстав  неправильного
застосування  норм  матеріального  і  процесуального  права.   У
касаційних  скаргах  позивачі просять  задовольнити  їх  позовні
вимоги.
 
Розглянувши  та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши
матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що
судові  рішення підлягають скасуванню, а справа  –  передачі  на
новий  розгляд до господарського суду першої інстанції  з  таких
підстав.
 
Позивачі  користувалися складськими приміщеннями відповідача  на
підставі   укладених  між  ними  договорів   оренди   нежитлових
приміщень  і  надання  складських та інших  послуг  з  переробки
вантажів стороннім організаціям №№ 140, 142, 143 від 03.01.2002.
 
Відповідно  до  ст.ст.  43,  47, 82  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
господарський   суд   оцінює   докази   за   своїм    внутрішнім
переконанням,   що   грунтується  на   всебічному,   повному   і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи  в
їх сукупності, керуючись законом.
 
Разом  з  тим,  судові рішення прийняті за неповно  встановлених
обставинах  справи без здійснення належної оцінки тих  обставин,
які встановлені судом.
 
Задовольняючи позов, суд не звернув уваги на умови укладених між
сторонами  договорів оренди, де п. 1.4 сторони  передбачили,  що
орендодавець  не несе матеріальної відповідальності  за  можливе
пошкодження продукції.
 
Відповідальність   за   невиконання  протипожежної   безпеки   в
орендованих   приміщеннях  покладено   на   орендаря   (п.   2.5
договорів).
 
До  того  ж,  в  порушення вимог ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          суд
належним  чином не встановив чи зберігались товари, які позивачі
заявили як пошкоджені, в орендованих приміщеннях.
 
Не  досліджено питання щодо дотримання будівельних норм і правил
під час переобладнання цеху під складське приміщення.
 
В   судових   рішеннях  є  посилання  на  те,  що  у  складських
приміщеннях знаходилися матеріальні цінності, які були  передані
орендарем  на підставі укладених ними договорів комісії,  однак,
судом  не враховано норми ст. 398 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          хто  є
власником вказаного майна.
 
Стаття   450   ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
          регулює  зобов’язальні
відносини,  що  виникають  з  факту  заподіяння  шкоди  джерелом
підвищеної небезпеки.
 
Судом не з’ясовано питання чи має в даному випадку електрокабель
з  освітлювальним щитком ознаки джерела підвищеної  небезпеки  в
розумінні ст. 450 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Належним   чином   не   з’ясовано  чи  є   об’єктивні   підстави
відповідальності   за   шкоду,  заподіяну  джерелом   підвищеної
небезпеки,  мається  на увазі шкода, протиправність  діяльності,
пов’язаної  з  підвищеною  небезпекою  для  оточення,  причинний
зв’язок між джерелом підвищеної небезпеки та шкодою, що настала.
 
Зазначені   висновки  дають  підстави  вважати   незаконними   і
необгрунтованими  рішення  суду першої  інстанції  та  постанови
апеляційної інстанції, а тому вони підлягають скасуванню.
 
Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду  першої
інстанції  необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і   повно
з’ясувати та перевірити всі обставини справи, об’єктивно оцінити
докази,  що мають юридичне значення для її розгляду і  вирішення
спору  по суті, встановити дійсні права і обов’язки сторін  і  в
залежності   від   встановленого  правильно  застосувати   норми
матеріального  права,  що  регулюють спірні  правовідносини,  та
ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
 
Керуючись    ст.ст.   111-5,   111-7,   111-12    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського суду Одеської області від 16.10.2003  та
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
03.12.2003 у справі № 23-31/7-03-298 скасувати, справу  передати
на новий розгляд до господарського суду Одеської області.