ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2004 Cправа N 21/630
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Уліцького А.М.
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали Спільного українсько-канадського
касаційної скарги підприємства “Везувіо ЛТД”
на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 03.06.2003
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва в
інтересах держави в особі Київського
міського відділення Фонду соціального
захисту інвалідів
до Спільного українсько-канадського
підприємства “Везувіо ЛТД”
про стягнення 17369,13 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з’явились
- відповідача: Рудюк В.В. – за довіреністю від 05.02.2004
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
04.03.2003 року апеляційна скарга Спільного
українсько-канадського підприємства “Везувіо ЛТД” на рішення
господарського суду м. Києва від 16.12.2002 року залишена без
розгляду на підставі п. 2,3 ст. 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою від 18.04.2003 року Київський апеляційний господарський
суд повернув відповідачу повторно подану апеляційну скаргу
посилаючись на п. 2,3,4 ст. 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою від 03.06.2003 року Київський апеляційний господарський
суд відмовив відповідачу у прийнятті поданої втретє апеляційної
скарги посилаючись на ст. 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправомірність
винесеної судом ухвали від 03.06.2003 року і просить її
скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що ухвала
апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до
суду для здійснення апеляційного провадження, виходячи з
наступного.
Відмову у прийнятті повторної апеляційної скарги, суд мотивував
тим, що попередня апеляційна скарга повернуту скаржнику була у
зв’язку з порушенням ним норм процесуального права, а повторна
касаційна скарга подана без клопотання і з порушенням строку,
передбаченого ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Але з такими висновками судова колегія погодитись не може,
враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 97 п. 3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається,
якщо до неї не додано документів, що підтверджують сплату
державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Суд повернув першу апеляційну скаргу ухвалою від 04.03.2003,
зазначивши, що ксерокопія платіжного доручення № 1 від
03.01.2003 не може бути належним доказом сплати державного мита.
Але такий висновок є поспішним. Та обставина, що був відсутній
оригінал платіжного доручення, могла бути підставою для
витребування доказів сплати державного мита, а не підставою для
повернення скарги у відповідності з приписами п. 3 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, повертаючи апеляційну скаргу ухвалою від 04.03. 2003,
апеляційний суд не зазначив про правильність розміру сплаченого
мита.
В подальшому, неодноразово повертаючи апеляційну скаргу,
апеляційний суд не врахував вище зазначене і не прийняв її до
провадження, чим позбавив СП “Везувіо Лтд” права на апеляційний
перегляд даної справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне
скасувати ухвалу апеляційного суду від 03.06.2003 і направити
справу для апеляційного перегляду, забезпечивши таким чином
право сторони на апеляційний перегляд справи.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
03.06.2003 скасувати, а справу направити до суду для здійснення
апеляційного провадження.