ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2004 Справа N 06/1777
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Просвітньо-виробничо-комерційна фірма
засіданні касаційну “С”, м. Ніжин
скаргу
на постанову від 23.09.2003
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 06/1777 господарського суду
Черкаської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Просвітньо-виробничо-комерційна фірма
“С”, м. Ніжин
до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю “Торговий дім
“МА”, м. Монастирище
про стягнення 18 914,89 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.07.03
частково задоволено позов ТОВ “С” до Монастирищанського
торгового дому “МА”. На користь ТОВ “С” стягнуто 15179,22 грн,
2253,00 збитків та судові витрати.
Задовольняючи позов суд послався на акт, підписаний сторонами в
якому відмічені розбіжності в кількості при прийманні сої, у
зв'язку з чим має місце переплата коштів ТОВ “С”.
Крім того, суд взяв до уваги відсутність сертифікату якості на
продукцію, дані аналізів прийнятої позивачем сої.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.09.03 рішення господарського суду Черкаської області
скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційна інстанція вмотивувала постанову тим, що згідно умов
договору укладеного сторонами, приймання продукції за кількістю
та якістю повинно здійснюватися на складі поставщика з
дотриманням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-
технічного призначення П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
, П-7
( va007400-66 ) (va007400-66)
.
Позивачем не надано належних доказів дотримання правил приймання
продукції, передбачених вказаними Інструкціями та особливого
порядку приймання продукції, передбаченого договором, порядку
проведення розрахунків за продукцію, а також надходження її у
справній тарі (п. 7 Інструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
) та п. 5
Інструкції П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
).
За таких обставин вказані в позовній заяві та доданих до неї
документах дані про кількість та якість отриманої продукції,
дані аналізів продукції та проведення розрахунків за неї,
пояснення сторонніх осіб про її приймання-передачу та
транспортування, апеляційною інстанцією до уваги не прийняті.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції ТОВ “С” просить її
скасувати, рішення господарського суду Черкаської області від
11.07.03 залишити без змін, посилаючись на те, що згідно п. 7
договору поставки за № 2/348-02 від 16.12.02 комісія з приймання
продукції повинна була бути створена за наказом чи
розпорядженням керівника того підприємства на території якого
здійснюються певні дії, тобто у даному випадку дії, пов'язані з
визначенням кількості та якості продукції – за наказом
постачальника.
Скаржник стверджує, що з його боку відсутні порушення п.п. 1,13
Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення та товарів народного споживання за якістю, навпаки
саме постачальником не дотримано правил приймання продукції,
передбачених вказаними Інструкціями.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
За договором поставки № 2/348-02 укладеним постачальником ТОВ ТД
“МА” та одержувачем ТОВ Просвітньо- виробничо-комерційна фірма
“С” 16.12.02 при прийманні продукції за кількістю та якістю
сторони дотримуються порядку, передбаченого Інструкціями про
порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
, П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
.
Приймання продукції відповідно до п. 4 договору відбулося на
території поставщика при відгруженні її на автотранспорт
одержувача.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок приймання продукції
виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за
кількістю ( va006400-65 ) (va006400-65)
(затвердженою постановою Державного
Арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965) підприємство-
одержувач зобов'язано забезпечити приймання продукції по
кількості в суворій відповідності зі стандартами, технічними
умовами, основними та особливими умовами поставки, передбаченими
цією Інструкцією, іншими обов'язковими правилами та договорами.
Пунктом 13 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-
технічного призначення та товарів народного споживання за якістю
(П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
) передбачено, що приймання продукції
здійснюється уповноваженим на те керівником підприємства-
одержувача або його заступником, конкретними особами. Ці особи
несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання
продукції.
Розглядаючи справу повторно апеляційна інстанція встановила, що
одержувач продукції – ТОВ “С” не дотрималось вимог вищевказаних
Інструкцій та пункту 7 договору, а надані ним до суду докази, як
то акт встановлення розбіжностей стосовно кількості та якості
отриманої продукції не відповідає вимогам зазначених нормативних
актів.
Відповідно до статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі встановлених фактичних обставин справи, касаційна
інстанція перевіряє застосування судом першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 23.09.03 у
справі № 06/1777 без змін.