ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2004 Справа N 8/361
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому засіданні “Софіт”, м. Луганськ (далі – ТОВ
матеріали касаційної “Софіт”)
скарги
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 11.11.2003
у справі господарського суду Донецької області
№ 8/361
за позовом ТОВ “Софіт”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Донецькенергоремонт”, м. Донецьк
(далі – ТОВ “Донецькенергоремонт”)
про стягнення 120 228 грн. 68 коп.
Представник позивача – Скрипкіна О.І.
Представник відповідача - Жолус А.В.
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовній заяві просить стягнути заборгованість за
виконані роботи.
Свої вимоги позивач обгрунтовує укладеним між сторонами
договором, актом приймання виконаних робіт та невиконання
відповідачем зобов’язань з оплати виконаних та прийнятих
відповідачем робіт. Відповідач подав зустрічний позов про
стягнення заборгованості.
Господарський суд Донецької області рішенням від 09.10.2003
відмовлено в позові ТОВ “Софіт” з посиланням на відсутність в
договорі № 58 істотних умов договору і визнанням договору
неукладеним.
Зустрічні позовні вимоги задоволені.
Рішення мотивоване тим, що гроші за своєю правовою природою є
майном, а договір № 58 від 16.12.2002 визнаний неукладеним і на
момент виконання рішення по справі фактичні підстави, які
зумовили знаходження у позивача вказаної в заяві суми грошових
коштів відсутні.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від
11.11.2003 залишив без змін рішення господарського суду від
09.10.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
актів з підстав неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а справа
передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції з таких підстав.
16.12.2002 ТОВ “Доненецкенергоремонт” та ТОВ “Софіт” підписали
договір № 58 за яким останній взяв на себе зобов’язання з
виконання робіт по ремонту і налагодження обладнання КІПіА по
ТЕЦ ВАТ “Линос” у відповідності з погодженнями-кошторисом і
калькуляціями.
Порядок розрахунків визначено п. 3.1 договору на протязі 60 днів
з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.
В актах приймання здачі виконаних робіт вказаний договір та
кошторис, на підставі якого проведені роботи. Відповідач прийняв
роботи виконані позивачем на підставі договору № 58.
Вказаний договір виконувався сторонами і на підставі якого між
сторонами виникли спірні правовідносини.
Проте господарські суди першої та апеляційної інстанції під час
розгляду справи і вирішення спору по суті не з’ясували належним
чином правову природу укладеного між сторонами договору.
Зазначені висновки дають підстави вважати необгрунтованими
рішення і постанови, а тому вони підлягають скасуванню.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
встановити дійсні права та обов’язки сторін і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права,
що регулюють спірні правовідносин, та ухвалити законне і
обгрунтоване рішення.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2003 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.11.2003 у справі № 8/361 скасувати, справу передати на новий
розгляд до господарського суду Донецької області.