ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.02.2004                                     Справа N 7/605/37
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши  у  відкритому
судовому засіданні
касаційне  подання       Заступника прокурора  Н-ської  області  в
                         інтересах     Відкритого     акціонерного
                         товариства "ХХХ"
 
на  постанову            Ч-ського апеляційного господарського суду
                         від 03.09.2003 р.
 
у справі                 № Х7
 
господарського суду Н-ської області
 
за позовом               Заступника  прокурора  Н-ської області  в
                         інтересах     Відкритого     акціонерного
                         товариства "ХХХ"
 
до                       Відкритого акціонерного товариства "YYY"
 
про                      стягнення 726 609, 54 коп
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
ВАТ "ХХХ":               присутній,
ВАТ "YYY":               присутній,
Голова правління "YYY":  присутній.
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Заступник Прокурора   Н-ської   області   в  інтересах  ВАТ  "ХХХ"
звернувся до господарського суду  Н-ської  області  з  позовом  до
Відкритого акціонерного товариства "YYY" про стягнення 508350 грн.
боргу по неперерахуванню лізингових платежів,  належних до  сплати
за  період  з 30.11.1998 р.  по 01.06.2001р.  за договором лізингу
№107 від 01.07.1998  р.,  а  також  8262  грн.  53  коп.  пені  за
несвоєчасну оплату та 126171 грн. 60 коп. інфляційних.
 
Рішенням господарського   суду   Н-ської  області  від  31.01.2002
р. (суддя А.А.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого
акціонерного  товариства  "YYY"  на  користь ВАТ "ХХХ" 508350 грн.
боргу, в дохід державного бюджету 1700 грн. держмита та на користь
ДП  "ZZZ"  69  грн.  витрат по матеріально-технічному забезпеченню
судового процесу.  Позов залишено без розгляду в частині стягнення
пені. В решті позову відмовлено.
 
Відкрите акціонерне  товариство  "YYY",  не погодившись з рішенням
суду,  звернулось до Ч-ського апеляційного господарського  суду  з
апеляційною  скаргою,  в  якій просить рішення господарського суду
Н-ської області від 31.01.2002р.  у  справі  №  Х7  скасувати,  як
незаконне.
 
Постановою Н-ського    апеляційного    господарського   суду   від
03.09.2003р.  (судді  Б.Б.Б..  -   головуючий,   В.В.В.,   Г.Г.Г.)
апеляційна   скарга   Відкритого   акціонерного  товариства  "YYY"
задоволена частково.  Рішення господарського суду Н-ської  області
від  31.01  2002р.  у  справі № Х7 скасовано в частині задоволення
позовних вимог.  В позові Заступника прокурора Н-ської  області  в
інтересах  відкритого акціонерного товариства "ХХХ" відмовлено.  В
іншій частині рішення залишено без змін.
 
Звертаючись до Вищого господарського  суду  України  з  касаційним
поданням,   Заступник   прокурора   Н-ської  області  в  інтересах
Відкритого  акціонерного  товариства   "ХХХ"   просить   постанову
Ч-ського  апеляційного  господарського  суду  від 03.09.2003р.  по
справі № Х7 скасувати, рішення господарського суду Н-ської області
по справі від 31.01.2003р. залишити без змін.
 
Судова колегія,  заслухавши  доповідь  судді  К.К.К.,  розглянувши
наявні матеріали справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,
перевіривши   юридичну   оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,   дослідивши   правильність    застосування    судом
апеляційної  інстанції  норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку,  про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
01.07.1998р. між  ВАТ  ГП  "SSS"  та  ВАТ  "YYY"  укладено договір
лізингу № 107 (т.  1.  а.с.  8-14,  15) згідно  якого  відповідачу
передано сільгосптехніки на суму 600 тис. грн.
 
Договором №  01-19-17  від  21.05.2001р.  і  додатковою  угодою до
вказаного договору визначено правонаступника лізингоодержувача  та
лізингодавця (т. 1, а.с. 16.). Лізингодавцем, на думку прокурора є
Н-ська філія Державного лізингового підприємства "RRR",  а не саме
підприємство  "ХХХ" 
( т. 1, а.с. 3)
, до якого і перейшли права
власності на майно та вимоги боргових зобов'язань. Згідно протоклу
№ 1   відповідач  мав  сплатити  за  період  з  30.11.1998 р.   до
01.11.2001р.  508350 грн.  Зазначена сума сплачена не  була.  Пеня
становить 92087,94 грн., інфляційні 126171,62 грн.
 
 
Прокурор Н-ської  області  в  інтересах  Відкритого   акціонерного
товариства  "ХХХ"  звернувся  до  суду  з  позовом  до  відкритого
акціонерного товариства "YYY" про стягнення 726609,54 грн.   (т.1,
а.с. 2-4).
 
Рішенням господарського   суду  від  31.01.2002р.  позовні  вимоги
задоволені частково (т.  1,  а.с. 89-90). З відповідача на користь
Відкритого  акціонерного  товариства  "ХХХ"  стягнуто  508350 грн.
боргу.  В частині стягнення пені залишено без  розгляду.  В  решті
позову відмовлено.
 
Постановою Ч-ського    апеляційного    господарського   суду   від
03.09.2003р.  (т.  2,  а.с.  100-101) рішення господарського  суду
Н-ської області від 31.01.2002р. у справі № Х7 скасоване в частині
задоволення  позовних  вимог.  В  позові  прокурора  в   інтересах
Відкритого  акціонерного  товариства  "ХХХ"  відмовлено.  В  іншій
частині рішення залишено без  змін.  Апеляційний  суд,  скасовуючи
рішення,  виходив з того, що п. 14.3 договору лізингу передбачено:
"жодна із сторін не має права передавати свої права  за  договором
третій  стороні  без  письмової  згоди  іншої  сторони та дирекції
Державного лізингового  фонду".  Згоди  відповідача  на  стягнення
боргу  немає.  Суду  не надано прокурором чи Відкритим акціонерним
товариством   "ХХХ"   оригіналу   додаткової   угоди   про   зміну
лізингодавця  та  визначення правонаступника лізингоодержувача,  а
ВАТ "YYY" заперечує укладання такої угоди.
 
З огляду на  наведене,  Вищий  господарський  України  вважає,  що
господарський   суд   Н-ської   області   при   ухваленні  рішення
припустився  порушень  вимог  ст.ст.  32-34,   43   Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а тому постанова
Ч-ського  апеляційного  господарського  суду  відповідає   вимогам
чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
 
В касаційному  поданні прокурор погоджується,  що ним та сторонами
суду не був наданий  оригінал  угоди,  не  проводилась  експертиза
достовірності  підпису  і  печатки  на  угоді,  суд  не  перевірив
належним чином докази по справі.
 
До компетенції Вищого господарського суду України  не  відноситься
перевірка  (переоцінка)  наявних  у справі доказів та витребування
нових доказів, проведення експертиз і таке інше.
 
Прокурор не зазначає (з посиланням на матеріали  справи),  в  чому
саме  полягає  порушення  апеляційним  судом норм матеріального чи
процесуального права,  обмежуючись лише перерахуванням ст.ст.  38,
41,  43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та констатацією недосліджених
фактів.
 
На підставі вищевикладеного,  та керуючись ст.ст.  111-5 , 111-7 ,
п.  1 ст.  111-9 , ст.111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                          ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційне подання Заступника прокурора Н-ської області в інтересах
Відкритого  акціонерного  товариства  "ХХХ"  на постанову Ч-ського
апеляційного господарського суду від 03.09.2003р.  у справі  №  Х7
залишити без задоволення.
 
Постанову  Ч-ського  апеляційного  господарського  суду від 03.09.
2003р. у справі № Х7 залишити без змін.