ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2004                                  Справа N 6/31-03

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу  приватного виробничо-впроваджувального підприємства  “C”

на  постанову Житомирського апеляційного господарського суду від

23.10.2003 у справі за позовом ТОВ “Торговельна корпорація  “РВ”

до  приватного виробничо-впроваджувального підприємства “C”  

про   стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на  неї,

суд

                       У С Т А Н О В И В:

У  січні  2003р. ТОВ “Торговельна корпорація “РВ”  пред’явило  в

господарському       суді       позов       до        приватного

виробничо-впроваджувального підприємства “C” і просило  стягнути

з відповідача повну суму основного боргу в розмірі 5076 грн.

Рішенням  господарського суду Вінницької області від 15.04.2003,

залишеним   23.10.2003  постановою  Житомирського   апеляційного

господарського суду без змін, позов задоволено.

У  касаційній скарзі відповідач просить ухвалені судові  рішення

скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те,

що  суд апеляційної інстанції не повідомив його про час і  місце

розгляду справи.

Касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню   з   таких

підстав.

Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         зобов’язання повинні

виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до

вказівок  закону, акта планування, договору, а  при  відсутності

таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Як  видно  з  матеріалів справи, спір виник щодо стягнення  5076

грн. за недопоставлений мазут за договором № 85 від 21.05.2002.

Суд  першої  інстанції, задовольняючи позов, з чим погодилась  і

апеляційна  інстанція,  не  з’ясували  правової  природи  даного

договору,  як і те, чи передбачено було цим договором  стягнення

сум  за  недопоставку  оплаченого  обсягу  нафтопродуктів  (а.с.

7-10).

Водночас  суду,  в порядку виконання вимог ст.  43  ГПК  України

( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  слід з’ясувати і те, у зв’язку з чим  відповідач

повертав позивачу 30.08.2002 та 11.09.2002, грошові кошти, маючи

на  увазі,  що за ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         цивільні  права  і

обов’язки  виникають, зокрема, внаслідок інших  дій  громадян  і

організацій.

За таких обставин, коли суд не з’ясував дійсних обставин справи,

що може вплинути на правильність застосування норм матеріального

права  та процесуального права, ухвалені судові рішення  визнати

законними і обгрунтованими не можна.

При  новому  розгляді  справи  суду слід  враховувати  наведене,

ретельно  з’ясувати  дійсні  обставини  справи,  обгрунтованість

вимог  позивача  і  заперечень відповідача і, в  залежності  від

встановленого та вимог закону, вирішити спір.

Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9  -  111-12  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну    скаргу    приватного    виробничо-впроваджувального

підприємства “С” задовольнити частково.

Постанову  Житомирського  апеляційного господарського  суду  від

23.10.2003 та рішення господарського суду Вінницької області від

15.04.2003 скасувати і справу передати на новий розгляд до  суду

першої інстанції, в іншому складі суду.