ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2004 Справа N 6/197
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
у справі),
Стратієнко Л.В.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ТОВ “Хустська фабрика фетрових головних
касаційної скарги уборів “Хуст-Фільц”, м. Хуст
на постанову від 26.06-09.07.2003р. Львівського
апеляційного господарського суду
та ухвалу від 29.04.2003р. господарського суду
Закарпатської області
у справі № 6/197 господарського суду
Закарпатської області
за заявою Хустської ОДПІ
до ВАТ “Хустське виробничо-торгове
підприємство фетрових головних уборів
“Хуст”, м. Хуст
про банкрутство
арбітражний керуючий Сенюк З.Й.
за участю представників сторони:
від ТОВ “Хустська фабрика фетрових головних уборів “Хуст-Фільц”
– Луп’як І.М., директор;
Ящишин О.Є., доруч. від 21.04.2003 р. № 01/91;
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від
29.04.2003р. у справі № 6/197 (суддя Кадар Й.Й.) відмовлено ТОВ
“Хустська фабрика фетрових головних уборів “Хуст-Фільц” в
прийнятті заяви з вимогами до боржника.
При винесені ухвали суд першої інстанції виходив з того, що
вимоги заявника ґрунтуються не на грошових вимогах банкрута, що
виникли в процедурах банкрутства, а на угодах про перевід боргу
від боржника – банкрута у даній справі до нового боржника – ТОВ
“Хустська фабрика фетрових головних уборів “Хуст-Фільц” за
зобов’язаннями першого перед конкурсними кредиторами. Також, у
зв’язку з тим, що заявник неналежно виконував договірні
зобов’язання перед кредиторами боржника у справі, захист
порушеного права заявника, що виникло у зв’язку з введенням
процедури санації здійснюється у відповідності з ст. 18 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.06-09.07.2003р. (судді: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад
Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційна скарга ТОВ “Хустська фабрика
фетрових головних уборів “Хуст-Фільц” залишена без задоволення,
а ухвала – без змін.
Постанова мотивована тим, що вимоги заявника не ґрунтуються на
грошових зобов’язаннях банкрута, порядок погашення первісним
боржником вимог нового боржника передбачав їх погашення за
рахунок активів первісного боржника згідно з планом санації.
Крім того, наслідки невиконання договірних зобов’язань
передбачено угодами про перевід боргу та з боку заявника як
нового боржника має місце неналежне виконання договірних
зобов’язань.
ТОВ “Хустська фабрика фетрових головних уборів “Хуст-Фільц” з
винесеними у справі ухвалою та постановою не погодилось та
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та
прийняти нове рішення, яким визнати його кредитором банкрута.
Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою
господарського суду Закарпатської області від 24.10.2001 р.
затверджено план санації боржника, який передбачав погашення
вимог кредиторів у 12-ти місячний строк за рахунок коштів
обраного інвестора – ТОВ “Хустська фабрика фетрових головних
уборів “Хуст-Фільц”.
Постановою господарського суду Закарпатської області від
21.03.2003 р. боржника у даній справі – ВАТ “Хустське
виробничо-торгове підприємство фетрових головних уборів “Хуст”
визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) вимоги за зобов'язаннями боржника,
визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур
банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної
процедури.
Таким чином, кредитори поточної заборгованості під страхом
втрати свого майнового права повинні звернутися до
господарського суду в рамках справи про банкрутство з заявою про
визнання їх вимог та включення в реєстр вимог кредиторів.
Разом з тим, слід відмітити, що зазначена стаття не регламентує
характер і зміст вказаних вимог до боржника, а також порядок їх
заявлення і розгляду судом. Відповідні положення містяться у
ст.ст. 1, 7, 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку з заявами до суду
може звернутися будь-яка особа, яка має грошові вимоги до
боржника, та суд зобов’язаний їх розглянути і винести судове
рішення, яким визнати заявлені вимоги чи їх відхилити.
Характер і зміст грошових вимог оцінюється судом.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ “Хустська
фабрика фетрових головних уборів “Хуст-Фільц”, виступаючи згідно
ст. 18 Закону в якості інвестора боржника, частково погасило
заборгованість боржника перед конкурсними кредиторами за угодами
про перевід боргу.
У даному випадку після погашення інвестором грошових зобов’язань
боржника у першого виникають певні права, відповідно у
останнього – певні зобов’язання (майнові чи грошові).
Посилання суду першої інстанції на ст. 18 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
є
необґрунтованим та обмежує право особи на судовий захист, т. я.
на даний момент справа про банкрутство знаходиться на стадії
ліквідації боржника та відкрита ліквідаційна процедура.
Що стосується порядку розв’язання спорів при виконанні плану
санації, передбаченого ст. 18 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, то він має
місце лише в процедурі санації.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції неправомірно відмовив у
прийомі заяви до розгляду та не розглянув вимоги інвестора по
суті, виходячи з норм ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо визначення
грошових зобов’язань.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про
необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та
направлення справи у відповідній частині на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене та
розглянути заяву інвестора по суті.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 1, 7, 14, 23
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
– 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Хустська фабрика фетрових головних
уборів “Хуст-Фільц” на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 26.06-09.07.2003р. та ухвалу
господарського суду Закарпатської області від 29.04.2003р. у
справі № 6/197 задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.06-09.07.2003р. та ухвалу господарського суду Закарпатської
області від 29.04.2003р. у справі № 6/197 скасувати.
3. Справу 6/197 в частині розгляду заяви ТОВ “Хустська фабрика
фетрових головних уборів “Хуст-Фільц” з вимогами до боржника
передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської
області.