ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2004 Справа N 2-7/3527-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С. - головуючого,
суддів: Дроботової Т.Б., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську
Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 24.04.03
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ВАТ "ХХХ", м. Н-ськ
до Державної податкової інспекції у м. Н-ську
Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А., Б.Б.Б.,
від відповідача: В.В.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 03-10.02.03 господарського суду Автономної Республіки
Крим позовні вимоги задоволено. Визнані недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПІ у м. Н-ську № 0128792301/0 від 26.12.02
про стягнення ПДВ в сумі 1092750 грн. та № 0128782301/0 від
26.12.02 про стягнення податку на прибуток в сумі 1503300 грн.
Постановою від 17-24.04.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 03-10.02.03 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що у відповідності з п.п. 3.1.1 п.
3.1 "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в
редакції чинній від 03.04.97) об'єктом оподаткування є операції з
продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в
тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами
оперативної оренди.
Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 та п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 5
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова інспекція
у м. Н-ську Автономної Республіки Крим звернулась у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми
матеріального та процесуального права. Акт приймання-передачі не є
підставою переходу права власності, а може свідчити тільки про
передачу основних засобів з балансу на баланс. У відповідності з
Законом України "Про державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
визначає основні цілі, пріоритети, способи приватизації державного
майна АР Крим, відчуження комунального майна в період 2000-2002
років, а рішення про передачу майна прийнято 07.12.99, тобто до
періоду в якому закону встановлені обмеження розпорядження
власністю для ВАТ.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових витрат
включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної
енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень,
установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що датою виникнення права платника податку на
податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій;
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку
(товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних
дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Господарськими судами встановлено, що у відповідності із
засновницьким договором між ВАТ "XXX" та АТЗТ "YYY" у січні 2001
року створено ЗАТ "ZZZ", пунктом 3.1 Статуту якого передбачено, що
ВАТ "XXX" вніс в рахунок оплати частки статутного фонду ЗАТ "ZZZ"
основні засоби та фінансові активи за актом приймання-передачі від
05.01.01.
В подальшому, відповідно до засновницького договору від 22.04.01
між ТОВ "QQQ" та ЗАТ "ZZZ", в якості внеску в статутний фонд ТОВ
"QQQ" - ЗАТ "ZZZ" внесло вищевказані основні фонди за загальну
суму 5926291, 77 грн.
Відповідно до договору оренди від 01.03.01, укладеного між АТЗТ
"YYY" (який діяв на підставі агентського договору від 30.11.99) та
ВАТ "XXX" орендодавець передав орендатору в оренду майно, яке
належало ТОВ "QQQ" на умовах платності, терміновості та
збереженості майна.
Господарськими судами також встановлено, що майно, яке було
предметом договору оренди на момент укладення цього договору, а
також на момент його передачі, належало ТОВ "QQQ".
Рішення про передачу майна прийнято 07.12.99, тобто до періоду в
якому законодавством встановлені обмеження розпорядження власністю
для відкритих акціонерних товариств, вказаних в п. 140 розділу 14
Закону України "Про державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 03-10.02.03 господарського суду Автономної Республіки
Крим та постанову від 17-24.04.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 2-7/3527-2003 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Б. Дроботова
М.М. Черкащенко