ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.02.2004                              Справа N 1/419-5/96
 
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
 
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "П",  м.  Львів
(далі - ПП "П")
 
на  ухвалу  господарського суду Львівської області від  25.09  -
03.10.2003
 
та
 
постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
08.12.2003
 
зі справи № 1/419-5/96
 
за позовом ПП "П"
 
до приватного  підприємства  науково-технічних  послуг   "О",   м.
Новояворівськ Львівської області (далі - ПП НТП "О")
 
про припинення дій, що порушують права власника патенту України на
винахід від 15.01.2003 № 52836; відновлення становища, що існувало
до порушення права, та стягнення збитків у сумі 96,00 грн.
 
Судове засідання  у розгляді касаційної скарги проведено за участю
представників сторін:
 
позивача:
відповідача: не з'явились.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою господарського  суду  Львівської   області   від   25.09.-
03.10.2003, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного
господарського  суду  від  08.12.2003,   провадження   зі   справи
припинено   на   підставі   пункту  1  частини  першої  статті  80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК).  Рішення  судових  інстанцій  у  справі  мотивовано тим,  що
оскільки гр.  Б-им О.Ю.  як власником патенту на винахід  не  дано
згоди  ПП  "П"  як  ліцензіату  вимагати поновлення порушених прав
власника патенту, спір не підлягає вирішенню в господарських судах
України.
 
ПП "П"   звернулося   до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною скаргою від 25.12.03 № 031225/111-12-1,  в якій просить
скасувати  рішення  судових інстанцій зі справи та передати справу
на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Скаргу
мотивовано  тим,  що ПП "П" отримано згоду гр.  Б-а О.Ю.  вимагати
поновлення його порушених прав власника патенту.
 
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
Усіх  учасників  судового  процесу відповідно до статті 111-4  ГПК
( 1798-12  ) (1798-12)
          належним  чином повідомлено про час і місце розгляду
касаційної скарги.  Представники ПП НТП "О" у судове засідання  не
з'явились.
 
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій  норм  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України  дійшов  висновку  про  наявність  підстав для задоволення
касаційної скарги та  скасування  оскаржуваних  судових  рішень  у
справі з огляду на таке.
 
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
- автором  винаходу  та  власником  патенту України на винахід від
15.01.2003 № 52836 є гр. Б- О.Ю.;
 
- відповідно до ліцензійного договору від  21.02.2003  №  15-21/02
гр.  Б-им  О.Ю.  (ліцензіар) видано ПП "П" (ліцензіат) ліцензію на
використання  винаходу  за  патентом  України   на   винахід   від
15.01.2003 № 52836;
 
- у  листі  гр.  Б-а  О.Ю.  від 07.09.2003 викладено його згоду на
самостійний  захист  ПП  "П"  своїх  порушених  прав  та  законних
інтересів,  що  виникли   з  ліцензійного  договору від 21.02.2003
№ 15-21/02;
 
- предметом позовної заяви ПП "П" є його вимога до ПП НТП "О"  про
припинення  дій,  що  порушують  права власника патенту України на
винахід від 15.01.2003 № 52836; відновлення становища, що існувало
до порушення права, та стягнення збитків у сумі 96,00 грн.
 
Причиною подання  касаційної скарги стало питання про правильність
застосування абзацу другого частини 2  статті  34  Закону  України
"Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" ( 3687-12 ) (3687-12)
         (далі
- Закон)  у  редакції  Закону  України  від  22.05.2003  №  850-IV
( 850-15  ) (850-15)
        ,  припис якого був чинним на час звернення скаржника з
позовом.  Згідно з цим абзацом вимагати поновлення порушених  прав
власника  патенту  може  за його згодою також особа,  яка придбала
ліцензію.
 
Скаржником оспорюється висновок судових інстанцій про  відсутність
згоди  гр.  Б-а  О.Ю.  на  дії  ПП  "П"  щодо пред'явлення вимог з
поновлення порушених прав власника патенту.
 
Судовими інстанціями не враховано,  що гр. Б-им О.Ю. підписано від
імені ПП "П" позовну заяву та апеляційну скаргу у справі. У статті
34 Закону не визначено вимог до форми згоди  власника  патенту,  а
отже   ліцензіаром  може  бути  викладено  згоду  на  пред'явлення
ліцензіатом вимог на поновлення порушених прав власника патенту  у
будь-якій формі.  З огляду на викладене слід вважати,  що гр. Б-им
О.Ю.  дано згоду ПП "П" на пред'явлення останнім вимог  у  судових
установах  про  поновлення  порушених прав власника патенту.  Тому
судові  рішення  зі  справи  підлягають  скасуванню,  а  справа  -
передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
Керуючись статтями  111-9- 111-11,  111-13 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну     скаргу  приватного  підприємства  "П"  зі  справи
№ 1/419-5/96 задовольнити.
 
2. Ухвалу  господарського  суду  Львівської  області  від  25.09 -
03.10.2003 та постанову  Львівського  апеляційного  господарського
суду від 08.12.2003 з цієї справи скасувати.
 
3. Справу № 1/419-5/96 передати на новий розгляд до господарського
суду Львівської області.