ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2004 Справа N 24/529Б
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...>
за участі представників <...>
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Краків" (далі -
Кінотеатр) на постанову Вищого господарського суду України від
29 жовтня 2003 р. у справі за заявою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Континенталь Холдінг" (далі - Товариство) до
Кінотеатру про визнання банкрутом, В С Т А Н О В И Л А:
Із заявою до господарського суду міста Києва Товариство
звернулось 5 вересня 2001 р.
Заявлена вимога мотивована наявністю в Кінотеатру перед
Товариством заборгованості на суму 51276 грн. 81 коп.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 6 вересня 2001 р.
порушено провадження у даній справі.
Ухвалою від 3 червня 2002 р. господарський суд міста Києва
припинив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 5 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон про банкрутство). Судове
рішення обгрунтовано тим, що 8 листопада 2001 р. на пленарному
засіданні IX сесії XXIII скликання Київської міської ради прийнято
рішення N 117/1551 "Про питання банкрутства підприємств
комунальної власності територіальної громади міста Києва" (далі -
рішення Київради), яким встановлено, що положення Закону про
банкрутство не застосовуються до підприємств, що є об'єктами права
комунальної власності територіальної громади міста Києва; згідно
зі статутом Кінотеатр є підприємством, що перебуває в комунальній
власності територіальної громади міста Києва.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
8 липня 2002 р. ухвала господарського суду м. Києва від
3 червня 2002 р. залишена без змін на тих самих підставах.
Постановою Вищого господарського суду України від
30 жовтня 2002 р. постанова Київського апеляційного господарського
суду від 8 липня 2002 р. та ухвала господарського суду міста Києва
від 3 червня 2002 р. скасовані, а справа передана на новий розгляд
зі стадії підготовчого засідання. Постанова обгрунтована тим, що:
рішення Київради прийнято після порушення справи про банкрутство
Кінотеатру; прийнявши заяву про порушення справи, суд поверхнево
розглянув додані до неї документи і не виконав дій, передбачених
статтями 7, 8, 9 Закону про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
.
За наслідками нового розгляду справи ухвалою від
14 серпня 2003 р. господарський суд міста Києва визнав вимоги
Товариства на суму 51276 грн. 81 коп., зобов'язав заявника за його
рахунок у десятиденний строк подати оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство Кінотеатру та призначив
розпорядника майна.
Постановою від 29 жовтня 2003 р. Вищий господарський суд
України ухвалу господарського суду міста Києва від
14 серпня 2003 р. залишив без змін.
Кінотеатр просить постанову Вищого господарського суду
України від 29 жовтня 2003 р. скасувати, мотивуючи касаційну
скаргу неправильним застосуванням судом касаційної інстанції п. 8
ст. 5 Закону про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки цією нормою не
передбачено, що прийняття рішення відповідної ради органів
місцевого самоврядування повинно бути прийнято до порушення справи
про банкрутство комунального підприємства, а тому припинення
провадження у справі можливо на будь-якій стадії провадження.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників
сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських
справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до п. 7 ст. 5 Закону про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
(в редакції, що діяла на момент прийняття рішення Київради)
положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб -
підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо
стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради
органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що
8 листопада 2001 р. на пленарному засіданні Київська міська рада
прийняла рішення, яким встановила, що положення Закону про
банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
не застосовуються до юридичних осіб -
підприємств, що є об'єктами права комунальної власності
територіальної громади міста Києва. Кінотеатр заснований на
міській комунальній власності та є підприємством, що перебуває в
її власності.
Тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
обґрунтованого висновку про припинення провадження у даній справі
в зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення від
8 листопада 2001 р.
У зв'язку з цим, постанова Вищого господарського суду України
від 30 жовтня 2002 р. та прийняті в зв'язку з нею ухвала і
постанова судів першої і касаційної інстанцій підлягають
скасуванню, як незаконні і необгрунтовані, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 8 липня 2002 р. слід залишити
в силі.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державного комунального підприємства
"Кінотеатр "Краків" задовольнити, постанову Вищого господарського
суду України від 29 жовтня 2003 р., ухвалу господарського суду
міста Києва від 14 серпня 2003 р. та постанову Вищого
господарського суду України від 30 жовтня 2002 р. скасувати, а
постанову Київського апеляційного господарського суду від
8 липня 2002 р. залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.