ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2004 Справа N 14/108
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали ТОВ “Механізатор”
касаційної скарги
на постанову від 12.08.2003 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 14/108
за позовом ТОВ “Механізатор”
до ТОВ фірми по будівництву житла
“ОКС”
про стягнення 355201,45 грн.,
за участю представників:
позивача – Клименко С.А., Мосейчук Д.Б.,
відповідача – Нековаль І.Л.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського Дніпропетровської області (суддя Панна
С.П. ) від 14.04.2003 у справі № 14/108 позовні вимоги
задоволені. З ТОВ фірми по будівництву житла “ОКС” на користь
ТОВ “Механізатор” стягнуто 148105, 50 грн. основного боргу,
207095,95 грн. неустойки та судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
(головуючий, суддя Павловський п.п. , судді Белінська В.О.
(доповідач), Логвіненко А.О.) від 12.08.2003 у справі № 14/108
зазначене рішення скасовано, в позові ТОВ “Механізатор”
відмовлено.
ТОВ “Механізатор”, звертаючись з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 12.08.2003 у справі
№ 14/108, просить зазначену постанову скасувати, залишивши в
силі рішення господарського суду від 14.04.2003.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних причин.
Апеляційною інстанцією постанова у справі № 14/108 прийнята у
відповідності з вимогами ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Матеріали справи досліджені в повному обсязі, і
правильно застосовані норми матеріального і процесуального
права. Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що
відповідності з укладеним між сторонами договором поставки
№ 15/12 від 15.12.2002 (п. 8.1) покупець (відповідач) був
зобов'язаний надати постачальнику аванс в розмірі 300000,00 грн.
Фактично, як встановлено судом, відповідачем перераховано
позивачу 380000,00 грн. Позивач поставив товар на суму
224.899,41 грн. при загальної сумі поставки 528105,50 грн.
Висновок апеляційної інстанції, що фактично зобов’язання за
договором не виконані ТОВ “Механізатор” відповідає матеріалам
справи.
У відповідності із ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок договору, а при відсутності таких
вказівок — відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Посилання позивача на те, що додатками № 1 та № 2 до договору
передбачена сплата позивачу (передоплата) в розмірі 528000 грн.
правильно не взято до уваги апеляційної інстанцією і вірно
зазначено в постанові, що це не відповідає умовам договору
поставки № 15/12. Помилковою вважає таку заяву в касаційній
скарзі і Вищий господарський суд України. Порушень умов договору
з боку відповідача апеляційною інстанцією не встановлено.
Згідно із ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. ст. 111-9 - 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Механізатор” на постанову від 12.08.03
Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі
№ 14/108 залишити без задоволення.
Постанову від 12.08.03 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 14/108 залишити без змін.