ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2004 Справа N 27/372-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
у судовому засіданні касаційну Фрунзенському районі м. Харкова
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 09.12.2003
у справі № 27/372-03
господарського суду Харківської області
за позовом Державної податкової інспекції у
Фрунзенському районі м. Харкова
до Приватного підприємця І-ка В.В.
про стягнення 52 496, 57 грн.,
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2003 у
позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
09.12.2003 рішення господарського суду Харківської області від
01.10.2003 у зазначеній справі залишено без змін.
ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова подала касаційну скаргу,
в якій просить рішення господарського суду Харківської області та
постанову Харківського апеляційного господарського суду скасувати
та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки
вважає, що судовими інстанціями неправильно застосовані норми
матеріального права, а саме: пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, мотивація яких
викладена в касаційній скарзі.
Проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова здійснено перевірку
приватного підприємця І-ко В.В. з питань правильності нарахування
і своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість за
період з 01.02.2000 - 01.10.2000, про що складено акт
№ 3/26-223/127-ДСК від 12.01.2001.
В ході перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було
встановлено, що у серпні 2000 р. приватний підприємець І-ко В.В.
за договором постачання придбав у МКП "Г" транспортні засоби
(трактори) на загальну суму 26 800, 00 грн., у зв'язку з чим
відніс до податкового кредиту ПДВ по придбанню зазначених товарів
на підставі податкових накладних № 73 від 04.08.2000 та № 75 від
30.08.2000.. Однак, як встановлено позивачем, на час укладання
зазначеної угоди, рішенням арбітражного суду Харківської області
від 18.04.2000 була скасована державна реєстрація підприємства МКП
"Г", тому за таких обставин відповідач не мав права віднесення до
податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих на підставі податкових
накладних, оформлених особою МКП "Г", яке проводило
фінансово-господарську діяльність та розрахунку після своєї
ліквідації.
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач - ДПІ у
Фрунзенському районі м. Харкова просить стягнути з приватного
підприємця І-ка В.В. суму податкового зобов'язання у розмірі 52
496, 57 грн., яку позивач вважає узгодженою та на час звернення до
суду не сплаченою.
Апеляційний господарський суд, залишаючи судове рішення місцевого
господарського суду про відмову в позові ДПІ у Фрунзенському
районі м. Харкова без змін, встановив, що матеріалами справи не
підтверджено, що позивач на момент звернення з позовом вживав
заходи щодо стягнення з відповідача коштів та реалізації активів
відповідача і ці заходи не дали результатів, враховуючи, що
позивач за своїм правовим статусом наділений повноваженнями щодо
вжиття самостійних заходів на погашення узгодженого податкового
боргу платника в межах Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної
інстанцій, їх відповідність чинному законодавству, приходить до
висновку, що касаційна скарга ДПІ у Фрунзенському районі м.
Харкова не підлягає задоволенню, з тих підстав, що обставини
справи наведені скаржником належним чином не підтверджені за
відсутності документів, що мають свідчити про належне повідомлення
відповідача про прийняте рішення щодо податкового зобов'язання та
(або) вжитті заходи з боку позивача для погашення боргу в межах
його повноважень.
Разом з тим, правова позиція господарського суду першої інстанції
та апеляційного господарського суду базується на наявних у справі
доказах, представлених позивачем, та досліджених судовими
інстанціями при розгляді справи.
За таких обставин, постанова Харківського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому
підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському
районі міста Харкова від 22.12.2003 № 11752/10/10-024 залишити без
задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 09.12.2003 у справі № 27/372-03 - без змін.