ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2004 Справа N 5/2114-23/297
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні касаційну Шевченківському районі м. Львова
скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 02.07.2003
у справі № 5/2114-23/297
господарського суду Львівської області
за позовом Приватного підприємства "І"
до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
за участю представників від:
позивача
відповідача не з'явились
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.02.2003
позовні вимоги задоволено: визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова від 18.07.2002
№ 0005642320/0/011922/23-2.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
02.07.2003 рішення господарського суду Львівської області від
04.02.2003 - залишено без змін.
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, звертаючись з касаційною
скаргою, не погоджується з постановою апеляційного господарського
суду, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в
задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на допущені
судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та
процесуального права, а саме: пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 7 Наказу ДПА
України від 30.05.1997 № 165 "Про затвердження форм податкової
накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів
(робіт, послуг), порядку їх заповнення" ( z0233-97 ) (z0233-97)
, ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
мотивація яких викладена в касаційній скарзі. Заслухавши
представника позивача, проаналізувавши правильність застосування
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняте податкове
повідомлення-рішення № 0005642320/0/11922/23-2 від 18.07.2002,
яким приватному підприємству "І" визначено суму податкового
зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 9 027, 90
грн., у т. ч. 6 590, 32 грн. - основний платіж та штрафні
(фінансові ) санкції в розмірі 2 077, 58 грн..
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами
перевірки ПП "І" за 1999, 2000, 2001 роки, І квартал 2002 р. на
підставі акту від 03.06.2002 № 23-220/608.
Заявляючи позов, ПП "І" обґрунтовує свою позицію тим, що його
право на віднесення певних сум до податкового кредиту повністю
підтверджено податковими деклараціями, які оформлено належним
чином, а також записами в "книзі обліку продажу". Отже, вони
стверджують, що ними дотримано всі умови, передбачені чинним
законодавством, зокрема пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.
7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Місцевий та апеляційний господарські суди, приймаючи судові
рішення, дійшли висновку про правомірність вимог позивача,
мотивуючи свою позицію тим, що Закон України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлює перелік обов'язкових
реквізитів податкової накладної, тому належним чином оформлена
податкова накладна є належним підтвердженням права платника
податку на податковий кредит в розумінні приписів пп. 7.4.5 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної
інстанції, їх відповідність чинному законодавству, приходить до
висновку, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м.
Львова не підлягає задоволенню, оскільки правова позиція скаржника
та обставини, на яких базується касаційна скарга спростовуються
наявними у справі доказами, представленими позивачем, та
суперечать діючим нормам чинного законодавства.
За таких обставин, постанова Львівського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому
підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст.
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Львова від 01.08.2003 № 18582/10- 008 залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 02.07.2003 у справі № 5/2114-23/297 - без змін.