ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2004 Справа N 5/1782-25/147
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні касаційну Пустомитівському районі Львівської
скаргу області
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 04.09.2003
у справі № 5/1782-25/147
господарського суду Львівської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробниче
підприємство "К"
до Державної податкової інспекції у
Пустомитівському районі Львівської
області
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.06.2003
позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомленнярішення
ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області № 0007622350/0,
№ 0007632350/0, № 0002742333/0 від 10.12.2002.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.09.2003 рішення господарського суду Львівської області від
20.06.2003 залишено без змін.
ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, звертаючись з
касаційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду
Львівської області та постанову Львівського апеляційного
господарського суду, а в позові ТОВ "Науково виробниче
підприємство "К" відмовити, посилаючись на допущені судовими
інстанціями порушення норм матеріального права, з підстав
викладених у касаційній скарзі.
Проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах, що
за наслідками перевірки ДПІ у Пустомитівському районі складено акт
№ 1278/26-21/09 від 06.12.2002 про результати перевірки
правильності обчислення і своєчасності сплати податків ТОВ "НВП
"К" за період з 01.07.2001 - 30.09.2002.
За наслідками перевірки ДПІ у Пустомитівському районі прийнято
податкові повідомлення-рішення від 10.12.2002:
- № 0007622350/0 щодо визначення податкового зобов'язання -
податку на прибуток - загальною сумою 289 394, 40 грн. (основний
платіж - 256 362, 70 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 33 031,
70 грн.);
- № 0007632350/0 щодо визначення податкового зобов'язання -
податку на додану вартість - загальною сумою 106 176, 00 грн.
(основний платіж - 88 480, 00 грн. та штрафні (фінансові)) санкції
- 17 696, 00 грн.);
- № 0002742333/0 щодо визначення податкового зобов'язання -штрафні
санкції (за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
) - загальною сумою 162 536, 00
грн.
Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є
встановлені під час перевірки ДПІ у Пустомитівському районі факти
порушення з боку підприємства позивача норм податкового
законодавства.
Так, по-перше, щодо донарахування податку на прибуток, виявлено,
що балансова вартість залишку бензину з октановим числом < 76
(компонент), який встановлено за наслідками перевірки станом на
30.06.2002 становить 442 379, 70 грн. (кількість 421 314 т)
враховуючи результати інвентаризації ТМЦ, якою встановлено
відсутність даного товару, сума 442 379, 70 грн. підлягає
вирахуванню на початок звітного періоду, у зв'язку з тим, що на
підприємстві відсутні підтверджуючи документи щодо використання
його на цілі пов'язані з виробництвом продукції робіт, послуг), а
саме: приріст (убуток) балансової вартості інвентарних запасів
покупних товарів, матеріалів, сировини... (рядок 13 Декларації про
прибуток підприємства за 9 місяців 2002 р.) становить 154, 7 тис.
грн.. виходячи з розрахунку 287, 7 грн. (убуток балансової
вартості товарних запасів) - 442, 4 (балансова вартість залишку
бензину безсвинцового з октановим числом < 76 (компонент).
По-друге, щодо донарахування податку на додану вартість, виявлено,
що підприємством позивача завищено податковий кредит по податку на
додану вартість на суму податку сплачену в зв'язку із придбанням
товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу), а саме: за наслідками перевірки встановлено
на 30.06.2002 р. залишок бензину безсвинцового з октановим числом
< 76 (компонент) балансова вартість якого становить 442 379, 70
грн. (421 314 т) і станом на 23.07.2002 проведеною інвентаризацією
встановлено, що залишок бензину безсвинцового з октановим числом <
76 (компонент) на складах підприємства та даними бухгалтерського
(складського) обліку відсутній. В зв'язку із відсутністю
документів. Що підтверджують використання даного товарного запасу
на цілі, пов'язані з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції на суму 442 379, 00 грн. виключено
із складу валових витрат підприємства. Сума податку 88 480, 00
грн. (за ставкою 20% до балансовою вартості товару (без ПДВ))
сплачена в зв'язку із придбанням бензину безсвинцового з октановим
числом < 76 (компонент) вартість якого не відноситься до складу
валових витрат до складу податкового кредиту не відноситься. Тому,
підприємство позивача зависило податковий кредит по ПДВ за липень
2002 р. на суму 88 480, 00 грн.
По-третє, щодо застосування штрафних санкцій за порушення п. 1 ст.
3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, встановлено, що на автозаправній станції НВП ТОВ
"К" було встановлено факт не проведення операцій по реалізації
бензину безсвинцового з октановим числом < 76 (компонент) через
реєстратор розрахункових операцій, так як в денних звітах та
контрольних стрічках надрукованих реєстратором розрахункових
операцій на АЗС за період з 11.10.2001 - 20.11.2001 не виявлено
інформацію щодо реалізації бензину безсвинцового з октановим
числом < 76 (компонент).
Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення місцевого
господарського суду про задоволення позовних вимог позивача,
обґрунтовував свою позицію тим, що факт отримання позивачем
бензину безсвинцового з октановим числом < 76 (компонент)
загальною кількістю 993, 859 тон і загальною вартістю 1 057 629,
26 грн. (без ПДВ) та подальшої його реалізації належним чином
підтверджено накладними, а з отриманої за реалізований бензин
виручки позивачем сплачено до бюджету податкові зобов'язання з
податку на прибуток на податку на додану вартість. В той же час,
відповідачем не враховано оборотно-сальдових відомостей по рахунку
бухгалтерського обліку 28.1 та даних книг продажупридбання, які
свідчать про повний продаж бензину-компоненту у період з
01.07.2001 - 01.07.2002, що призвело до викривлення результатів
проведеної інвентаризації ТМЦ, якою встановлено відсутність на
підприємстві 421, 314 т бензину безсвинцового з октановим числом <
76 (компонент) на суму 442 379, 70 грн., що в свою чергу стало
причиною відображення недостовірних даних в акті документальної
перевірки від 06.12.2002, який став підставою для винесення
спірних податкових рішень.
Крім того, апеляційний суд визнав правомірними дії позивача в
частині віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, включених до
податкових накладних, отриманих позивачем від постачальника, у
зв'язку з чим визнав безпідставним донарахування відповідачем
податку на додану вартість на суму 88 840, 00 грн. та відповідних
штрафних санкцій.
Також, спростовано позицію відповідача з приводу правомірності
застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених Законом
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
як таку, що не врегулюванна нормами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки порядок
нарахування та стягнення штрафних санкцій за вищезазначене
правопорушення врегульована окремим законодавчим актом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної
інстанцій, їх відповідність чинному законодавству, приходить до
висновку, що касаційна скарга ДПІ у Пустомитівському районі
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач
посилається, як підстави для визнання недійсними спірних
податкових повідомлень-рішень на те, що перевірка підприємства
позивача здійснена за відсутності законних підстав у посадових
осіб ДПІ у Пустомитівському районі.
Однак, судовими інстанціями не надано належного обґрунтування
правомірності такої позиції позивача, не витребувано належних
доказів на підтвердження повноважень посадових осіб ДПІ у
Пустомитівському районі, які здійснювали перевірку підприємства
позивача.
Здійснюючи аналіз дійсних вимог позивача, досліджуючи наявні у
справі докази щодо відображення операцій з приводу придбання та
подальшої реалізації позивачем бензину безсвинцового з октановим
числом < 76 (компонент), ведення позивачем бухгалтерського та
податкового обліку вказаних операцій, судовими інстанціями не
надано правової оцінки доводам відповідача, який посилався на
недостовірність відображених позивачем відомостей щодо об'єкту
оподаткування.
Відповідачем, під час перевірки встановлено розбіжності, а саме,
згідно документів ТОВ НВП "К" проходила реалізація бензину
безсвинцового з октановим числом < 76 (компонент), а фактично по
представленим документам (в тому числі поясненнях від
підприємств-покупців) була реалізація бензину А-76, на
підтвердження даного факту відповідач посилається на податкові
накладні, де в графі "Номенклатура поставки товарів" вказано
"Бензин А-76".
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановленні неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Підчас нового розгляду справи господарському суду першої інстанції
слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом
заходи для всебічного повного та об'єктивного встановлення
обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від
встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства,
вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст.
111-9, 111-10, 111-11, Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Пустомитівському районі Львівської області від 17.12.2003
№ 4396/10/10-009 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 20.06.2003
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.09.2003 у зазначеній справі - скасувати, а справу
№ 5/1782-25/147 передати на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.