ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2004 Справа N 6/100н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів: Рибака В.В. (доповідача),
Уліцький А.М.,
за участю передставників
сторін:
від позивача Вихристюк О.А. дов. від 04.01.04
від відповідача не з’явився
розглянувши матеріали Державної податкової інспекції у
касаційної скарги м. Свердловську
на постанову від 14.10.03 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 6/100н
господарського суду Луганської області
за позовом ПП “Дипломат”
до Державної податкової інспекції у
м. Свердловську
про визнання недійсною першої податкової вимоги
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.05.03 у
справі № 6/100н позов задоволено – визнано недійсною першу
податкову вимогу від 12.11.2001 № 1/95 на суму 4694, 53 грн.
Рішення мотивоване тим, що позивачем своєчасно, у встановлені
Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
( 727/98 ) (727/98)
від 03.07.98 № 727/98 строки, подані до АК АПБ
“Україна” платіжні доручення № 126 від 11.06.01 на суму 1726
грн. та № 131 від 20.06.01 на суму 3000 грн. для сплати єдиного
податку за травень-червень 2001. З рахунку підприємства ці кошти
були списані, але не зараховані до бюджету з вини банку.
При цьому суд першої інстанції керувався п.п. 16.5.1,
п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
п.п. 22.4 ст. 22, п. 30.2 ст. 30,
ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в
Україні, ст. 89 Закону України “Про банки і банківську
діяльність” ( 872-12 ) (872-12)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
14.10.03 вказане рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ДПІ ум. Свердловську просить
скасувати ухвалені у справі рішення та постанову, як такі що
суперечать вимогам ст. 9 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
, ст. 6 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки
вищезазначені суми податку фактично до бюджету не надійшли.
У відзиві на касаційну скаргу ПП “Дипломат” просить залишити
ухвалені у справі рішення та постанову без змін як такі, що
відповідають вимогам чинного законодавства.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку судовими
інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення,
правильність застосування ними норм процесуального і
матеріального права, прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач є
платником єдиного податку.
Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
від 03.07.98 № 727/98 єдиний податок
суб’єктом підприємницької діяльності сплачується щомісяця не
пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного
казначейства України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем
за платіжними дорученнями № 126 від 11.06.01 на суму 1726 грн.
та № 131 від 20.06.01 на суму 3000 грн. своєчасно перераховані
кошти для сплати єдиного податку за травень-червень 2001.
Банк, що обслуговує платника, у відповідності з ст. 8, п. 30.2
ст. 30 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в
України” ( 2346-14 ) (2346-14)
, повинен виконати платіжне доручення
платника, перерахувавши кошти на рахунок отримувача.
Стаття 32 зазначеного Закону ( 2346-14 ) (2346-14)
встановлює
відповідальність банку перед платником та отримувачем, пов’язану
з проведенням переказу.
Крім того, відповідно до п. 16.5.1 ст. 16 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
за порушення
термінів зарахування податків, зборів до бюджетів, установлених
законодавством, із вини банку такий банк сплачує пеню за кожний
день прострочення, включаючи день сплати, в розмірах,
встановлених для відповідного податку, збору.
При цьому платник податку звільняється від відповідальності за
несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджету.
19.07.2001 у відношенні АК АПБ “Україна” була відкрита
ліквідаційна процедура.
В оскаржуваній постанові зазначено, що пред’явлені ДПІ В
м. Свердловську кредиторські вимоги стосовно суми сплаченого ПП
“Дипломат” єдиного податку в розмірі 4726 грн. включені
ліквідатором до реєстру кредиторів (стор. 70 справи).
Вищевикладене підтверджує повноту дослідження судами першої та
апеляційної інстанції всіх обставин справи та вірне застосування
до них норм матеріального та процесуального права, спростовує
доводи касаційної скарги.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.10.03 у справі № 6/100-н залишити без зміни, а касаційну
скаргу - без задоволення.