ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2004 Справа N 2-23/7810-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Грека Б. м. - головуючого,
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представників сторін
від позивача Костін І.П. дов. від 03.02.04 б/н
від відповідача не з'явився
розглянувши матеріали ДПІ у Нижньогірському районі
касаційної скарги Автономної Республіки Крим
на постанову від 15.10.2003
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-23/7810-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Сільськогосподарського ТОВ
“Буревісник”
до ДПІ у Нижньогірському районі
Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним податкових рішень-повідомлень
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.08.03 у справі № 2-23/7810-2003 позов Сільськогосподарського
ТОВ “Буревісник” задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 15.10.02
№ 7/26-02 та від 28.01.03 № 7/26-02/2 з тих підстав, що
відповідачем по справі при визначенні податкового зобов’язання
позивачу помилково застосовувались п. 5 ст. 5 та п. 16.4 ст. 16
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки він є виробником сільськогосподарської
продукції.
Дія цього пункту та виробників сільськогосподарської продукції
не поширюється (п.п. 5.9 п. 5 ст. 5 зазначеного
Закону( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 15.10.03 зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без зміни з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі ДПІ у Нижньогірському районі
Автономної Республіки Крим просить скасувати постанову
апеляційної інстанції. При цьому скаржник спростовує висновок
судових інстанцій, щодо помилковості застосування ним п. 5.9
ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
при донарахуванні податку та визначенні суми
штрафних санкцій, тим що таке донарахування проведено ним
відповідно до вибраної позивачем форми звітності (загальної
форми).
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представника позивача в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування до них норм матеріального і
процесуального права, прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Сільськогосподарське ТОВ “Буревісник”, як суб’єкт
підприємницької діяльності, зареєстровано розпорядженням
Нижньогірської райдержадміністрації в Автономній Республіці Крим
22.05.2001.
Довідка від 28.05.2001 № 5857 підтверджує перебування цього
підприємства на обліку як платника податку (а.с.63).
Статутна діяльність цього підприємства серед інших, передбачає
виробництво та переробку сільськогосподарської продукції
(а.с.62).
Відповідно з абз.3 п. 1 Положення про порядок справляння та
обліку фіксованого сільськогосподарського податку
( 658-2003-п ) (658-2003-п)
, затв. постановою Кабінету Міністрів України від
23.04.2003 № 658, ТОВ “Буревісник” як таке, що виникло в процесі
реформування, є платником фіксованого сільськогосподарського
податку в спірному періоді.
В разі, якщо за звітний період (податковий) валовий дохід таких
підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не
перевищує п’ятдесяти відсотків загальної суми валового доходу,
то прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт,
послуг), яка не є сільськогосподарською, оподатковується у
загальному порядку.
Прибуток таких підприємств від продажу тієї продукції, яка є
сільськогосподарською, оподатковується згідно з Порядком (абз.3
п.п. 1.2 п. 1 “Порядку складання декларацій про прибуток
підприємства, основною діяльністю якого є виробництво
сільськогосподарської продукції” затв. наказом ДПА України від
20.02.98 № 82, зареєстровано в Міністерстві юстиції України
12.03.98 за № 166/2606).
Отже в будь-якому випадку доходи Сільськогосподарського ТОВ
“Буревісник”, отримані від реалізації сільськогосподарської
продукції в спірному періоді, повинні оподатковуватись за
правилами фіксованого сільськогосподарського податку.
При таких обставинах судові інстанції правомірно прийшли до
висновку про безпідставне застосування відповідачем по справі
п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до господарських операцій по
реалізації сільськогосподарської продукції, т.я дія цього пункту
не поширюється на виробників сільськогосподарської продукції
(абз.3 п.п. 5, 9 ст. 5 Закону( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
).
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.10.03 у справі № 2-23/7810-2003 залишити без зміни, а
касаційну скаргу – без задоволення.