ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2004 Справа N 25/199
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Гоголь Т.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Дніпропетровська
На постанову від 18 вересня 2003 р.
Дніпропетровського апеляційного Господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення ДПІ у H-ському районі
м. Дніпропетровська від 6.05.2003 № 0000352301
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А. д. від 3.02.04 ; Б.Б.Б. д. від 3.02.04
від відповідача: В.В.В. д. від 24.11.03 ; Г.Г.Г. д. від 15.12.03
Товариством з обмеженою відповідальністю "XXX" у травні 2003р.
заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у H-ському районі м. Дніпропетровська від
6.05.2003 № 0000352301, яким позивачеві визначена сума податкового
зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 9474 грн., з
яких 8340 грн. складає сума основного платежу з податку на
прибуток, а 1134 грн. - фінансові санкції за його несплату.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство правомірно на
підставі приписів пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
віднесло
отримані збитки на наступні звітні періоди. Усі суми валових
доходів і валових витрат ТОВ документально підтверджені. Позивач
проводив продаж товарів за договірними цінами, узгодженими з
покупцями, у тому числі за цінами дещо нижче ціни закупівлі у
постачальників. Ціни, за які позивач придбавав та реалізовував
товари є договірними (звичайними) цінами у розумінні приписів
пункту 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4
серпня 2003 року, що прийняте суддею Чередко А.Є, задоволені
позовні вимоги. Оспорюване податкове повідомлення-рішення
податкової інспекції визнане недійсним через невідповідність його
приписам статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Рішення
господарського суду мотивоване тим , що у вичерпному переліку
витрат, які не підлягають віднесенню до валових витрат відсутні
витрати з придбання товарів, які у подальшому реалізовані за
нижчою ціною; витрати позивача з придбання товарів безпосередньо
пов'язані з його господарською діяльністю, а можливість отримання
збитків і право та порядок їх перенесення на наступні періоди
визначені статтею 6 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
; реалізація деяких товарів за цінами
нижче ціни їх закупівлі мало на меті збільшення доходів у
майбутньому, оформлене відповідно і обумовлене специфікою певних
договірних правовідносин. Відзначено і те, що Закон України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не пов'язує
права підприємства на зменшення об'єкта оподаткування наступного
звітного (податкового) кварталу з обов'язковим отриманням прибутку
у наступних податкових періодах.
Дніпропетровський Апеляційний господарський суд у складі
головуючого Євстигнеєва О.С. та суддів Тищик І.В. і Чимбар Л.О.
постановою від 18 вересня 2003 року перевірене рішення
Господарського суду Дніпропетровської області залишив без змін з
тих же підстав, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у H-ському районі м. Дніпропетровська - без задоволення.
Державна податкова інспекція у H-ському районі м. Дніпропетровська
вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області
та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у
даній справі прийняті з порушенням матеріального права. Просить
Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів
справи у касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у
справі, відмовивши у задоволенні позовних вимог Товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX". Податкова служба посилається на
те, що на її думку, судом невірно застосовані до спірних
правовідносин положення пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, приписами якого
визначено, що валові витрати виробництва - сума будь-яких витрат
платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,
послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником
податку для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності. При цьому ДПІ зауважує на тому, що суд, помилково
посилаючись на приписи Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, дійшов висновку, що ознакою
господарської діяльності є саме доход, а не прибуток підприємства.
Окрім того, податкова служба звертає увагу на положення пункту 4.1
статті 4 згаданого Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, приписами якого визначено
поняття "Валовий доход". А об'єктом оподаткування, відповідно до
вимог статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є саме прибуток. У судовому засіданні
касаційна скарга доповнена доводом про невірне застосування судами
приписів статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Товариством з обмеженою відповідальністю "XXX"" надісланий відзив
на касаційну скаргу, в якому Товариство просить залишити без змін
судові рішення з мотивів, у них викладених.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представників сторін, які підтримали свої доводи, заслухавши
суддю-доповідача та проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення
касаційної скарги.
Предметом спору у цій справі є податкове повідомлення - рішення
ДПІ у H-ському районі м. Дніпропетровська від 6.05.2003 №
0000352301, яким позивачеві визначена сума податкового
зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9474 грн., з яких 8340
грн. складає сума основного платежу з податку на прибуток, а 1134
грн. - фінансові санкції за його несплату. Податкове
повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від
23.04.2003р. №003314 за період з 01.04.2001р. до 31.12.2002р. у
якому відбито продаж позивачем товарів у 3 і 4 кварталах 2002 року
за цінами нижчими від цін придбання цих товарів на суму 5012 грн.
Загальна сума отриманих збитків у 4 кварталі 2002 року склала
1020,6 грн. Місцевим і апеляційним господарським судом
встановлений факт прибутковості товариства в цілому та
скерованості реалізації товарів за нижчими цінами на отримання
прибутків у подальшому. Реалізація товарів по окремим
господарським операціям, за ціною незначно нижчою від ціни
придбання, спричинена певними умовами, що склалися в процесі
господарської діяльності позивача, а ціни реалізації визнані в
межах звичайних.
В пункті 1.32. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
закріплено, що господарська діяльність
- будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли
безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є
регулярною, постійною та суттєвою. Згідно з пунктом 5.1. статті 5
цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та обігу
(далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку
у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних
як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності. А відповідно до
підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг). Приписи пункту 5.3 статті.5 Закону України "Про
оподаткуванні прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
містить
вичерпний перелік витрат, що не включаються до складу валових
витрат і не містить заборони віднесення витрат з придбання
товарів, які в подальшому були реалізовані за нижчою ціною. Згідно
ж приписів пункту 5.11 статті 5 вищевказаного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу
валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому
Законі, не дозволяється. Таким чином, відповідно до законодавства
отримання збитків по окремим господарським операціям не є
перешкодою для віднесення відповідних витрат до складу валових
витрат. Законом України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
у
пункті 1 статті 23 визначено право підприємства реалізувати свою
продукцію і майно за цінами і тарифами що встановлюються
самостійно або на договірній основі. Можливість отримання збитків
від господарської діяльності врахована приписами статті 6 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
якими зокрема визначено, що у разі коли об'єкт оподаткування
платника податку з числа резидентів за результатами податкового
року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, сума такого
від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат
першого календарного кварталу наступного податкового року.
Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової
декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з
причин наявності такого від'ємного значення. Наведені приписи не
пов'язують право підприємства на зменшення об'єкта оподаткування
наступного звітного періоду з обов'язковим отриманням прибутку у
наступних податкових періодах.
Довід касаційної скарги про те, що об'єктом оподаткування,
відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є саме прибуток також не може
бути підставою для скасування переглянутих судових рішень у
справі, оскільки згідно приписів наведеної статті Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єкт оподаткування визначається шляхом зменшення
суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного
згідно з пунктом 4.3 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
на суму валових
витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та суму амортизаційних відрахувань.
З огляду на зазначене підстав для скасування переглянутих судових
актів не вбачається.
Керуючись, статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 4 серпня
2003 року і постанову від 18 вересня 2003 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі № 25/199 залишити без
змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
міста Дніпропетровська залишити без задоволення.
Головуючий Т.Добролюбова.
Судді Т.Дроботова.
Т.Гоголь.