Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05.02.2004
|
Справа N 13/87-03
Київ
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Харківської об'єднаної
судовому засіданні в м. державної податкової інспекції
Києві
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду
від 16 вересня 2003р.
за позовом Харківської об'єднаної
державної податкової інспекції
до Приватного підприємця Ж-ль Н.О.
про звернення стягнення на активи у сумі 1410,50 грн
У судове засідання сторони не з'явилися. Про час і місце розгляду касаційної скарги повідомлені належно.
Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у травні 2003р. заявлений позов до Приватного підприємця К-ї Н.О. про звернення стягнення на активи боржника у сумі 1410,50 грн. в рахунок погашення податкового боргу. Позовні вимоги обґрунтовані приписами підпункту 3.1.1 статті 3 та підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14)
з огляду на те, що станом на 28.05.2003р. відповідач має заборгованість на суму 1410,50 грн., яка не оскаржена приватним підприємцем, і в добровільному порядку підприємцем не сплачена.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 липня 2003р., що прийняте суддею, відмовлено у задоволенні позовних вимог Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про звернення стягнення на активи Приватного підприємця Ж-ль Н.О. у сумі 1410,50 грн. в рахунок погашення податкового боргу. Рішення суду мотивоване приписами Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (z0268-01)
, з огляду на те, що позивачем не був додержаний порядок застосування фінансових санкцій через що у ДПІ відсутнє право стверджувати про наявність податкового боргу, який може бути погашений в порядку, передбаченому приписами підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 16 вересня 2003р перевірене рішення Господарського суду Харківської області залишив без змін, а апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення. Постанова мотивована приписами статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12)
та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (z0268-01)
, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, з огляду на те, що позивачем не приймалось рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача, за порушення ним приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
.
Харківська об'єднана державна податкова інспекція вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі і задовольнити позовні вимоги. При цьому ДПІ обґрунтовує касаційну скаргу тим, що суд, відмовляючи у задоволенні позову безпідставно не застосував до спірних правовідносин приписи підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
, згідно яких позивачем визначена сума податкових зобов'язань ПП Ж-ль Н.О., і виписане податкове повідомлення на суму 1410,50 грн. Податкова служба наголошує на приписах підпунктів 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
, відповідно до вимог якого податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, а не сплачена у визначені строки узгоджена сума податкового зобов'язання є податковим боргом. Зауважує на тому, що відповідач податковий борг визнає, грошових коштів на його погашення не має, черговість та форми задоволення вимог податкової інспекції самостійно не визначив.
Приватним підприємцем Ж-ль Н.О. відзив на касаційну скаргу не надісланий.
Вищий господарський суд України заслухавши суддю доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій приписів матеріального і процесуального законодавства, відзначає наступне:
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковим повідомленням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.10.2002 № 0002052330/0 Приватному підприємцю Ж-ль Н.О. визначена сума податкових зобов'язань у розмірі 1410,50 грн. фінансових санкцій. З акта перевірки вбачається, що санкції нараховані за порушення підприємцем вимог статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
. Податкове повідомлення ДПІ прийняте на підставі цього акта від 18.10.2002 року, № 23-314/348 складеного за результатами перевірки відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, визначені статями 17-24 цього Закону. Згідно приписів статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. Стягнення нарахованих санкцій за порушення не пов'язані зі сплатою податків проводяться за рішенням господарського суду. Проте господарськими судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією таке рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача не приймалось.
Доводи касаційної скарги про безпідставне не застосування судами до спірних правовідносин приписів підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
, згідно яких позивачем визначена сума податкових зобов'язань визнаються непереконливими з огляду на таке: Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання. Тобто, визначена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
процедура стягнення розповсюджується на зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності., а фінансові санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
до податкових платежів згідно приписів Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12)
не відносяться.
За таких обставин, Господарський суд Харківської області, правомірно відмовив ДПІ у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на активи відповідача з огляду на вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
, оскільки керівником позивача не приймалося рішення про нарахування фінансових санкцій відповідачу за порушення ним Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
. Відтак, переглянуті рішення і постанова у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2003р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2003 р. у справі № 13/87-03 залишити без змін.
Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.