ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05.02.2004 Справа N 5/2593-25/7
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова
на постанову від 10.06.2003р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 5/2593-25/7 Господарського суду
Львівської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Рубіж”
до ДПІ у Франківському районі м. Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2003р.
у справі № 5/2593-25/7 (суддя Якімець Г.Г.), яке залишено без
змін постановою від 10.06.2003р. Львівського апеляційного
господарського суду (колегія суддів Галушко Н.А., Процик Т.С.,
Юрченко Я.О.) задоволено позовні вимоги ТзОВ “Рубіж”,м. Львів,
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 31598/10/23-5
від 29.11.02р. про нарахування пені за порушення валютного
законодавства.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки Контракт № 18 про
виконання робіт від 30.04.2002 року за кількістю контрагентів є
двостороннім, то цивільні права і обов'язки, передбачені цим
контрактом виникають виключно з дій ТзОВ “Рубіж” та
Trasko-inwest sp.z.o.o., як сторін договірних відносин; у
позивача не виникли зобов'язання щодо зарахування валютної
виручки у строки передбачені ст. 1 Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
,
оскільки акт виконання робіт не був підписаний договірними
сторонами.
ДПІ у Франківському районі м. Львова звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на те,
що судами неправильно застосовано ст. 1 Закону України “Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
№ 185/94 ВР від 23.09.1994р. із змінами і доповненнями, згідно
якої виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню
на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати
заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90
календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної
вантажної митної декларації) продукції, що експортується;
перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії
Національного банку України; автоматична установка пожежогасіння
пройшла комплексне випробовування, знаходиться в працездатному
стані і готова до експлуатації, про що складено відповідний акт.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ “Рубіж” (Україна,
Львів) та Trasko-inwest sp.z.o.o.(Республіка Польща, Остжешув)
30.04.2002 року укладено контракт № 18 про виконання робіт.
Згідно з п.п. 2.1 §2 Контракту, ТзОВ “Рубіж” (за контрактом —
Виконавець) зобов'язалося виготовити проект дренчерної завіси
пожежогасіння, провести монтаж трубної розводки дренчерної
завіси і насосної станції, електричної частини насосної станції
пожежогасўння, провести наладку дренчерної системи пожежогасіння
та здати її в експуатацію. Зазначені роботи проводились у
приміщеннях торгівельного центру “Інтермаркет”, що розташований
за адресою: Україна, м. Львів, проспект Червоної Калини.
Згідно з п. 6.3 §6 (ціна та загальна сума контракту), загальна
сума Контракту становить 62 768,00грн. (11 623,70 доларів США
(ІІЗБ)).
Відповідно до п. 7.2 §7 (умови оплати) Контракту, Trasko-inwest
sp.z.o.o.(за контрактом — Замовник) 10.05.2002р. здійснив
авансовий платіж у розмірі 8 215,00 дол. США. Решту суми
валютної виручки в розмірі 3 408,70 доларів США, відповідно до
п. 7.4 §7, п. 8.1 §8 (приймання робіт) Контракту, мали бути
сплачені позивачу після підписання акту приймання-передачі робіт
та акту введення в експлуатацію технічного обладнання.
20.06.2002 року, підписано акт прийняття автоматичної установки
пожежної сигналізації в експлуатацію в ТЦ “Арсен”. До складу
комісії входили представники ТзОВ “ТК"Інтермаркет”, ТзОВ
“Рубіж”, ВАТ “ПМК-9”, проектної організації
“Львівнафтотранспроект”.
17.11.2002 року позивач направив на адресу Trasko-inwest
sp.z.o.o. акти про вартість виконаних підрядних робіт та рахунок
на оплату.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанції, у матеріалах справи відсутні докази про те, що,
станом на 30.01.2003 року, зазначені акти між замовником та
виконавцем були підписані.
На підставі акту перевірки від 18.11.2002р. ДПІ у Франківському
районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення
№ 31598/10/23-5 від 29.11.2002 року, згідно з яким, на підставі
ст. 4 Закону України № 185/94, позивачу нараховано пеню у
розмірі 3 324,50грн. за порушення термінів зарахування валютної
виручки на рахунок.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
зовнішньоекономічний договір (контракт) –
матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів,
спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних
прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Попередні судові інстанції правомірно дійшли висновку, що
оскільки Контракт № 13 про виконання робіт від 30.04.2002 року
за кількістю контрагентів є двостороннім, то цивільні права і
обов'язки, передбачені цим контрактом, виникають виключно з дій
ТзОВ “Рубіж” та Trasko-inwest sp.z.o.o., як сторін договірних
відносин. ТзОВ “ТК "Інтермаркет”, ВАТ"ПМК-9”, проектна
організація “Львівнафтотранспроект” не є сторонами Контракту, а
тому їх дії не можуть породжувати будь-яких цивільних прав та
обов'язків для Trasko-inwest sp.z.o.o., як сторони договірних
відносин з ТзОВ “Рубіж”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахункўв в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, п.п. 2.1 п. 2
Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій
за експортними, імпортними та лізинговими операція ( z0338-99 ) (z0338-99)
,
затвердженою Постановою Правління Національного банку України
від 24.03.1999 року № 136, виручка резидентів у іноземній валюті
підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених
банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в
контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту
підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання
робіт, при експорті робіт (послуг).
Підпункт 1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю і
отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими
операція ( z0338-99 ) (z0338-99)
, затвердженої Постановою Правління
Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, визначає
під експортом продаж товарів українськими суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам
господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих
товарів через митний кордон України.
Згідна зі ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, за порушення
термінів встановлених ст. 1 цього Закону, наступає
відповідальність у формі сплати пені за кожен день прострочення
у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній
валюті, перерахованої у грошову одиницю України на день
виникнення заборгованості.
Пунктами 8.1, 8.2 §8 (умови оплати) Контракту № 18, передбачено,
що роботи здійснені Виконавцем (позивачем) вважаються прийняті
Замовником (Trasko-inwest sp.z.o.o.) з дати підписання акту
приймання-передачі робіт та акту введення в експлуатацію
технічного обладнання. Акти приймання-передачі робіт та введення
в експлуатацію технічного обладнання, становлять невід'ємну
складову Контракту.
Попередніми судовими інстанціями в межах їх повноважень
встановлено, відсутність в матеріалах справи доказів про
підписання таких актів сторонами контракту.
Таким чином, суд першої та апеляційної інстанцій правомірно
дійшли висновку, що у позивача не виникли зобов'язання щодо
зарахування валютної виручки у строки передбачені ст. 1 Закону
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, та відсутні підстави до застосування санкцій
(нарахування пені) передбачених ст. 4 вказаного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова
Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2003р. є
законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не
вбачається.
Керуючись, ст.ст. 53, 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Відновити ДПІ у Франківському районі м. Львова строк на подання
касаційної скарги.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському
районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову від 10.06.2003р. Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 5/2593-25/7 Господарського суду
Львівської області залишити без змін.