ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2004 Справа N 2-18\3568
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянув
касаційну скаргу Управління економіки Євпаторійської міськради
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.02.2003 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.11.2003 р. у справі № 2-18\3568-2003
за позовом ТОВ “Сервіс ХХІІ” до Управління економіки
Євпаторійської міськради, Євпаторійської міської ради
рішення за участю представників позивача – Одинцова О.М.,
відповідача – Родіонова Т.Д.
про спонукання укласти догов_р та визнання частково нед_йсним
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.02.2003 р. позов задоволено та визнано недійсним рішення
Євпаторійської міськради № 23-26\5 від 27.07.2001 р. “Про
затвердження додаткового переліку об’єктів комунальної
власності, які підлягають приватизації в 2001 р. та інших
питань, пов’язаних з приватизацією” в частині включення в
Додатковий перелік об’єктів комунальної власності, які
підлягають приватизації у вигляді аукціону (додаток № 2) з
визначенням способу приватизації у вигляді аукціону (додаток
№ 3) об’єктів комунальної власності – мікрорайону “Універмаг” по
вул. Фрунзе, 24 та речового ринку по вул. Чапаєва.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 18.11.2003 р. рішення від 04.02.2003 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Управління економіки Євпаторійської
міськради просить скасувати судові рішення посилаючись на те, що
вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства та
прийняти нове рішення.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача, відповідача -
Євпаторійської міської ради до суду не надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
В січні 2003 р. позивач звернувся до господарського суду з
позовом про спонукання Управління економіки Євпаторійської
міськради, як орендодавця, укласти з позивачем договір оренди
комунальної власності – цілісного майнового комплексу,
господарюючим суб’єктом якого є КП “Сервіс - ХХІ”. В доповненні
до позовної заяви від 22.01.2003 р. (том 1, а.с.10-11) позивач
просив: залучити в якості другого відповідача у справі
Євпаторійську міськраду; визнати частково недійсним рішення
Євпаторійської міськради № 23-26\5 від 27.07.2001 р. “Про
затвердження додаткового переліку об’єктів комунальної
власності, які підлягають приватизації в 2001 р. та інших
питань, пов’язаних з приватизацією” в частині включення в
Додатковий перелік об’єктів комунальної власності, які
підлягають приватизації у вигляді аукціону (додаток № 2) з
визначенням способу приватизації у вигляді аукціону (додаток
№ 3) об’єктів комунальної власності – мікрорайону “Універмаг” по
вул. Фрунзе, 24, речового ринку по вул. Чапаєва та зобов’язати
Управління економіки Євпаторійської міськради, як орендодавця,
укласти з позивачем договір оренди комунальної власності –
цілісного майнового комплексу, господарюючим суб’єктом якого є
КП “Сервіс-ХХІ”.
Верховний Суд України в частинах 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.76 р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України., а також обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Місцевий та апеляційний суди при вирішенні спору не дотримались
наведених роз’яснень Верховного Суду України та не виконали
вимог відповідно п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Так, ухвалою господарського суду від 28.01.2003 р. (том 1,
а.с.35) справа призначена до розгляду на 04.02.2003 р. Суд
визнав обов’язковою участь сторін в судовому засіданні та
зобов’язав відповідачів надати відзиви на позов з
підтверджуючими їх висновки документами.
04.02.2003 р. місцевий суд вирішив спір по суті у відсутності
відповідача – Євпаторійської міськради. Матеріали справи, зміст
рішення суду не містять відомостей, які б свідчили про перевірку
судом причин нез’явлення відповідача у судове засідання та
ненадання ним витребуваних судом матеріалів. Відсутнє
обґрунтування висновку про можливість розгляду справи у
відсутності відповідача, що мало бути обов’язковим з огляду на
позицію суду (ухвала від 28.01.2003 р.) щодо обов’язкової участі
відповідача у вирішенні спору.
У даному випадку судом порушені вимоги пунктів 1, 2 ст. 77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Згідно приписів цих норм суд має відкласти
розгляд справи у разі нез’явлення сторони в судове засідання та
неподання стороною витребуваних документів.
Апеляційний суд також не виконав вимоги ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не забезпечив відповідачу – Євпаторійській
міськраді використати гарантоване Конституцією України
ст.ст. 42, 4-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на справедливий
суд.
Так, телеграмою від 15.11.2003 р. Євпаторійська міськрада
повідомила апеляційний суд про існування об’єктивних причин, які
унеможливлюють участь міськради в розгляді справи апеляційним
судом (том 1, а.с.178). Відповідач також просив відкласти
розгляд справи.
Апеляційний суд не звернув уваги на клопотання відповідача і
розглянув справу у його відсутності.
Наведені порушення норм Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є безумовною підставою для скасування
рішення місцевого та постанови апеляційного судів з передачею
справи для розгляду місцевому суду.
Окрім того, резолютивна частина рішення місцевого суду є не
конкретною та не може свідчити про вирішення спору
судом. Зокрема, в частині третій резолютивної частини рішення є
припис про спонукання відповідача укласти з позивачем договір
оренди комунального майна. Однак, суд не перевіряв та не
визначив яке саме майно має бути предметом договору оренди, його
складові і перелік, індивідуальні властивості, адреси, ціна,
загальна вартість інше, що є властивим такого роду угодам.
В частині третій суд вказав про те, що об’єктом оренди є
комунальне майно, “господарюючим суб’єктом якого в даний час
виступає КП “Сервіс -ХХІ” (редакція рішення суду). Такі висновки
мають розумітись так, що об’єкт договору оренди, який повинен
укладений з позивачем, перебуває у віданні КП “Сервіс - ХХІ”,
яке до участі у справі не залучалось, а суди взагалі не вживали
заходів для перевірки питання, чи зачіпаються рішенням суду
права та інтереси третьої особи. У справі є відомості про те, що
майно, на яке претендує позивач, перебуває у безоплатному
користуванні КП “Сервіс ХХІ”. В даному випадку суд повинен був
встановити наявність правових підстав задоволення позовних
вимог.
Суд також не перевіряв того, чи наділене Управління економіки
Євпаторійської міськради повноваженнями на укладання договорів
оренди майна, яке є власністю місцевого органу самоврядування. У
справі відсутні установчі документи позивача, з яких можливо
було б встановити його правовий статус та перевірити твердження
позивача про наявність й нього підстав укладення договору оренди
комунального майна.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають матеріалам
справи і законодавству, а справа – передачі для розгляду
місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору та прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Управління економіки Євпаторійської
міськради задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.02.2003 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.11.2003 р. скасувати.
3. Справу № 2-18\3568 передати для розгляду господарському суду
Автономної Республіки Крим.
4. Стягнути з ТОВ “Сервіс ХХІІ” на користь Управління економіки
Євпаторійської міськради 42,50 грн. державного мита.
5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим
видати наказ.