ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.2004 Справа N 17/3483
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю Будівельна
касаційну скаргу компанія “К”, м. Кам’янець -
Подільський
на ухвалу від 25.09.2003
Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі № 17/3483
господарського суду Хмельницької області
за позовом Державного підприємства
“Національна енергетична компанія
“Е” в особі Південно-Західної
енергетичної системи, м. Вінниця
до Товариства з обмеженою
відповідальністю Будівельна
компанія “К”, м. Кам’янець -
Подільський
про стягнення 37 139,79 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – не з'явилися
від відповідача – не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
25.09.2003 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю будівельної компанії “К” на підставі
п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки державне мито сплачено не у встановленому
розмірі.
Суд мотивував своє рішенням тим, що відповідно до п. 3 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
із
апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що
набрали законної сили, державне мито сплачується у розмірі 50
відсотків ставки, що підлягають сплаті при поданні позовної
заяви, іншої заяви і скарги, а з майнових спорів – 50 відсотків
ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.
Державне мито при поданні позовної заяви, зазначає суд,
становило 371,40 грн., таким чином при поданні апеляційної
скарги до сплати підлягає 185,70 грн., але скаржником сплачено
тільки 25,50 грн.
Оскаржуючи ухвалу апеляційної інстанції, скаржник просить її
скасувати посилаючись на те, що скаржник в своїй апеляційній
скарзі не погоджується з рішенням господарського суду
Хмельницької області в сумі 3 802,91 грн. в зв'язку з чим,
ставка державного мита справляється з вказаної суми і становить
51,00 грн., а 50 відсотків від цієї ставки становить 25,50 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія “К”
зазначає, що саме 25,50 грн. державного мита і було сплачено
заявником при поданні апеляційної скарги, тобто судом порушено
п.п. “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судами фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Порядок повернення апеляційної скарги регламентується ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою
повернення апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст.
97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга повертається
судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують
сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
В силу ст. 46 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, державне мито сплачується в доход державного
бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством
України, при цьому, відповідно до ст. 45 вказаного Кодексу,
позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов
господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків,
встановлених законом.
За змістом ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
від 21. 01.1993 № 7-93 із змінами та
доповненнями, одним з об’єктів справляння державного мита є
апеляційна скарга на рішення суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст. 3 Декрету ( 7-93 ) (7-93)
.
Зокрема, відповідно до підпункту “г” п. 2 вказаної норми, ставка
державного мита з апеляційних скарг на рішення встановлена у
розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання
заяви для розгляду спорів в першій інстанції, а із спорів
майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з
оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне
товариство будівельна компанія “К” в апеляційній скарзі
оспорювало суму 3 802,91 грн. Ставка, що справляється з вказаної
суми становить 51,00 грн., а 50 відсотків від цієї ставки
становить 25,50 грн. Скаржником зазначена сума державного мита
були сплачена, що підтверджується платіжним дорученням від
08.09.2003 № 682.
Колегія суддів вважає, що Житомирським апеляційним господарським
судом не взято до уваги те, що чинне законодавство, зокрема,
Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
встановлює розмір державного мита з апеляційної скарги у розмірі
50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, а
не з ціни позову.
З огляду на викладене ухвала Житомирського апеляційного
господарського суду від 25.09.2003 є помилковою і такою, що
підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційної
інстанції для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
будівельна компанія “К” задовольнити.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
25.09.2003 у справі № 17/3483 скасувати, справу передати до
Житомирського апеляційного господарського суду для розгляду по
суті.