ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.2004 Справа N 12/443
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу підприємства "Проектно-вишукувальний
інститут "У" Федерації профспілок України, м. Київ (далі - ПВІ
"У")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2003
зі справи № 12/443
за позовом відкритого акціонерного товариства "ЕЗ", м. Київ (далі
- ВАТ "ЕЗ")
до ПВІ "У"
про стягнення збитків у сумі 70 068, 40 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача відповідача
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.03, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 17.11.03, позов задоволено: з ПВІ "У" стягнуто на користь ВАТ
"ЕЗ" заборгованість у сумі 70 068, 40 грн. Зазначені рішення
судових інстанцій по суті спору мотивовано, з посиланням на статтю
203 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК),
тим, що позивачем доведено наявність зроблених ним витрат у сумі
70 068, 40 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем
підрядних робіт за договором від 22.08.2001 № 3.
У касаційній скарзі від 17.12.2003 ПВІ "У" просить Вищий
господарський суд України скасувати постанову апеляційної
інстанції зі справи та відмовити у задоволенні позову. Скаргу
мотивовано тим, що, по-перше, ВАТ "ЕЗ" пропущено встановлений
статтею 343 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
шестимісячний строк на пред'явлення
позову про виявлені недоліки у роботі, а, по-друге, судовими
інстанціями не враховано вимоги статті 210 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
у
зв'язку з фактом необережності позивача, яким дано вказівку
підрядчикові використовувати матеріал гірших технічних
характеристик для ремонту покрівлі.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "ЕЗ" від 27.12.2003 № 500/280
просить: рішення та постанову судових інстанцій зі справи залишити
без змін, касаційну скаргу ПВІ "У" - без задоволення. Скаргу
мотивовано тим, що відповідно до статті 332 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
ПВІ "У" зобов'язаний був своєчасно попередити
позивача про наявність обставин, які погіршують стан виконаних
робіт та факт неналежного виконання умов договору підряду від
22.08.2001 № 3, що спричинило нанесення збитків у сумі 70 068,40
грн.
Відповідно до вимог статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) сторони належним чином
повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- сторонами спору було укладено договір від 22.08.2001 № 3,
відповідно до умов якого ПВІ "У" зобов'язувався облаштувати м'яку
покрівлю на будівлях ВАТ "ЕЗ" загальною площею 8 000 кв. м., а
позивач - прийняти й оплатити виконану роботу;
- загальна вартість виконаних ПВІ "У" робіт з облаштування 7906
кв. м. м'якої покрівлі протягом вересня - листопада 2001 року
становила 152 114 грн.;
- пунктом 3.3 договору від 22.08.2001 № 3 передбачено таке:
якість виконаних робіт повинна відповідати будівельним нормам, а
також повинна бути гарантована відповідною якістю використаних
матеріалів;
- гарантійний строк становить не менше трьох років з моменту здачі
покрівлі в експлуатацію;
- через десять місяців після здачі в експлуатацію покрівля почала
протікати, про що ВАТ "ЕЗ" повідомив ПВІ "У" телефонограмою, після
чого представниками сторін було складено акт від 28.11.2002;
- листами від 18.02.2003 № 522/23 та від 13.03.2003 № 500/53 ВАТ
"ЕЗ" повідомив ПВІ "У" про необхідність проведення гарантійного
ремонту;
- актом від 17.03.2003 за результатами обстеження відповідачем
покрівлі зафіксовано протікання покриття даху та замикання
технічного устаткування позивача;
- листом від 20.03.2003 № 17/87 ПВІ "У" зобов'язувався усунути
недоліки виконаних робіт за договором від 22.08.2001 № 3, що
виникли в межах встановленого цим договором гарантійного строку;
- ПВІ "У" не виконано взятих на себе зобов'язань з гарантійного
ремонту покрівлі;
- з метою усунення недоліків у виконаних ПВІ "У" роботах ВАТ "ЕЗ"
уклало з ПП "АС" договір від 08.08.2003 на виконання робіт з
ремонту покрівлі корпусу № 44 на загальну суму 70068, 40 грн.; ці
ремонтні роботи ПП "АС" були повністю виконані.
Причиною спору зі справи стало питання про відшкодування збитків у
зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх договірних
зобов'язань. За своєю правовою природою договір між сторонами
спору від 22.08.2001 № 3 відноситься до категорії договорів
підряду.
ПВІ "У" заперечується висновок судових інстанцій у справі про
додержання позивачем скороченого строку позовної давності,
встановленого пунктом 3 частини першої статті 343 ЦК ( 1503-06 ) (1503-06)
.
Відповідно до припису цього пункту позови про виявлені недоліки в
роботі, виконаній за договором підряду, можуть бути пред'явлені
замовником з приводу явних недоліків - протягом шести місяців. У
частині другій статті 343 ЦК ( 1503-06 ) (1503-06)
визначено: "Якщо в
договорі підряду передбачено гарантійний строк і заява про
виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійного строку,
перебіг строку позовної давності починається з дня заяви про
недоліки. Судові інстанції дійшли правильного висновку, що перебіг
строку позовної давності за вимогою ВАТ "ЕЗ" слід обраховувати з
18.02.2003, коли позивачем було надіслано відповідачеві належно
оформлену заяву про недоліки у виконаних роботах листом № 522/23.
А, отже, з урахуванням дати позовної заяви (07.08.2003) ВАТ "ЕЗ"
не пропущено строку позовної давності у цій справі.
Судовими інстанціями також обгрунтовано відхилено заперечення ПВІ
"У" щодо вини ВАТ "ЕЗ", яка, на думку відповідача, полягала у
виборі за вказівкою позивача неналежних матеріалів для виконання
робіт з облаштування покрівлі.
Відповідно до статті 161 ЦК ( 1502-06 ) (1502-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 332 ЦК ( 1503-06 ) (1503-06)
за договором підряду
підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за
завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник
зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Отже, за
змістом цього виду договору ризик випадкового погіршення
результату виконаних робіт лежить на підрядчикові.
Крім того, відповідно до статті 340 ЦК ( 1503-06 ) (1503-06)
підрядчик
зобов'язаний своєчасно попередити замовника, зокрема, про
недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від
замовника, та про те, що додержання вказівок замовника загрожує
міцності або придатності виконуваної роботи. З установлених
судовими інстанціями обставин справи вбачається, що відповідачем
не доведено факту попередження ним позивача про наведене.
Судовими інстанціями достатньо повно встановлено обставини справи
та їм дана правильна юридична оцінка.
З огляду на викладене і керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2003 зі справи № 12/443 залишити без змін, а касаційну каргу
підприємства "Проектно-вишукувальний інститут "У" Федерації
профспілок України - без задоволення.