ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.2004 Справа N 11-8/10-03-650
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянувши у Ліквідаційної комісії Житлово-
відкритому експлуатаційного об’єднання Малиновського
судовому засіданні району, м. Одеса
касаційну скаргу
на постанову від 23.09.2003
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 11-8/10-03-650
господарського Одеської області
суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства “О”,
м. Одеса
до Житлово-експлуатаційного об’єднання
Малиновського району, м. Одеса
про стягнення 650 702,30 грн.
зустрічний позов Ліквідаційної комісії Житлово-
експлуатаційного об’єднання Малиновського
району, м. Одеса
до Відкритого акціонерного товариства “О”,
м. Одеса
про стягнення 2 094 370,82 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “О” звернулося до суду з
уточненням про зменшення позовних вимог до суми 617 006,13 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2003
задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “О” до
Житлово-експлуатаційного об’єднання Малиновського району м.
Одеси (ЖЕО Малиновського району) про стягнення 617 006,13 грн.
заборгованості за використаний природний газ та відмовлено
Житлово-експлуатаційному об’єднанню Малиновського району у
задоволенні зустрічного позову.
Суд мотивував своє рішення тим, що спірні відносини сторін
підпадають під правове регулювання загальних норм
зобов’язального права.
Згідно ст. 4 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, цивільні
права і обов'язки виникають з підстав передбачених законом, а
також здій громадян та організацій, які хоч і не передбачені
законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного
законодавства, породжують цивільні права і обов'язки. В силу
зобов'язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь
іншої особи (кредитора) певну дію, як-то передати майно,
виконати роботу, сплатити гроші та інше, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 151 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з
того, що матеріалами справи не доказано переплати коштів за
використаний газ, оскільки без зазначення періоду, за який
вносяться кошти платіжними дорученнями або векселями – позивач
обґрунтовано зарахував їх в погашення боргу минулих років.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23.09.2003 рішення суду залишено без змін з тих же підстав.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції Житлово-
експлуатаційне об’єднання Малиновського району м. Одеси просить
скасувати постанову, прийняти нове рішення, яким у задоволенні
позову Відкритому акціонерному товариству “О” відмовити,
задовольнити зустрічний позов ЖЕО Малиновського району в повному
обсязі посилаючись на те, що договірні відносини між сторонами
відсутні. За використаний споживачами газ оплата повинна була
здійснюватися в межах надходження коштів від населення.
Скаржник зазначає, що Відкрите акціонерне товариство “О”
безпідставно зарахувало кошти в рахунок попередніх періодів, по
яким закінчився строк позовної давності. Безпідставним є також
зарахування в погашення боргу векселями, виданими ЖЕО
Малиновського району позивачеві по актах передачі векселів,
оскільки ЖЕО Малиновського району не давало згоди на такий
залік.
Крім того, згідно акту звірки від 14.05.2003 року заборгованість
об’єднання на 01.01.2000 року склала 1 740 165,76 грн. тому у
відповідності до ст. 71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
позивач повинен був зменшити свої позовні вимоги в частині цього
боргу. Фактично відповідачем сплачено 2 482 060, 85 грн. при
заборгованості 1 358 901, 22 грн. внаслідок чого переплата
склала 1 123 159,63 грн.
Апеляційною інстанцією відхилено клопотання ЖЕО Малиновського
району про призначення експертизи для визначення дійсної суми,
що надійшла від населення на рахунок відповідача, як оплата за
використаний газ, визначення як здійснювалися бухгалтерські
проведення оплати за газ та встановлення віднесення позивачем
цих коштів та векселів у рахунок погашення боргу за 1998 – 1999
р., визначення факту переуступки боргу за 1999 рік, чим порушено
ст. 41 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судами фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
цивільні права і обов'язки виникають з підстав передбачених
законом, а також дій громадян та організацій, які хоч і не
передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту
цивільного законодавства, породжують цивільні права і обов'язки.
Статтею 151 вказаного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що в силу
зобов'язання одна особо (боржник) зобов’язана вчинити на користь
іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно,
виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від
певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання
його обов’язку.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ДК
“Торговий дім “Г” НАК “НУ” та ЖЕО Малиновського району м. Одеси
01.01.99 укладено договір № 022/Ж, за умовами якого ЖЕО
зобов’язувалося перераховувати кошти за спожитий газ населенням.
Згідно протоколу № 113 від 14.12.99 засідання Правління НАК “НУ“
– функції по проведенню розрахунків за спожитий природний газ
населенням, бюджетними установами та підприємствами комунальної
теплової енергетики починаючи з 2000 року передавалися ВАТ з
газопостачання та газифікації.
Відкрите акціонерне товариство “О”, для подальшого постачання
населенню природного газу направило ЖЕО Малиновського району м.
Одеси договір № 022/Ж від 01.01.2000. Вказаний договір разом з
протоколом розбіжностей підписано відповідачем, який в свою
чергу не був прийнятий та підписаний позивачем.
За поставлений населенню природний газ позивачем своєчасно
виставлялися рахунки ЖЕО Малиновського району, але борг
об’єднання станом на 01.09.2000 склав 2 207 125,62 грн.
Відповідачем погашено борг частково, внаслідок чого залишок
боргу склав 650 702,30 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції повно та всебічно
досліджені обставини справи, перевірені доводи позивача,
заперечення відповідача, об`єктивно оцінені докази, надані
сторонами.
Доводи скаржника про те, що Відкрите акціонерне товариство “О”
безпідставно зараховувало кошти в рахунок попередніх періодів,
по яким закінчився строк позовної давності та безпідставно
зарахувало векселя в погашення боргу, оскільки скаржник не давав
згоди на такий залік відхилені судом першої та апеляційної
інстанції, а тому додаткова оцінка цих обставин не відноситься
до юрисдикції касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання скаржника на те, що апеляційною інстанцією при
відхиленні клопотання щодо призначення експертизи не винесено
ухвалу спростовується постановою Одеського апеляційного
господарського суду, якою відхилено клопотання про призначення
експертизи.
З огляду на викладене колегія суддів вважає юридичну оцінку,
дану місцевим та апеляційним судами обставинам справи такою, що
ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Житлово-експлуатаційного об’єднання
Малиновського району м. Одеси залишити без задоволення, а
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23.09.2003 у справі № 11-8/10-03-650 без змін.