ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.02.2004                           Справа N 2-23/6643.1-2003
 
Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
Управління  Пенсійного    фонду   України  в  Залізничному  районі
м. Сімферополя   на   рішення   господарського   суду   Автономної
Республіки   Крим   від   8   березня   2003   року  та  постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від  14  жовтня
2003  року  у  справі  №  2-23/6643.1-2003  за  позовом  прокурора
Залізничного району м.  Сімферополя в інтересах  держави  в  особі
Управління     Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному  районі
м. Сімферополя  до  відкритого  акціонерного  товариства  "К"  про
стягнення суми, -
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
1 липня  2002  року прокурор Залізничного району м.  Сімферополя в
інтересах держави в особі Управління Пенсійного  фонду  України  в
Залізничному  районі  м.  Сімферополя  звернувся до господарського
суду  Автономної  Республіки  Крим   з   позовом   до   відкритого
акціонерного товариства "Кримпродмаш" про стягнення 68066,44 грн.,
посилаючись на порушення відповідачем ст.  13 Закону України  "Про
пенсійне  забезпечення"  ( 1788-12 ) (1788-12)
         що полягало в неперерахуванні
до Пенсійного фонду України коштів,  які покривають витрати  Фонду
на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
 
Справа розглядалась судами неодноразово.
 
Останнім рішенням господарського суду Автономної  Республіки  Крим
від   8   липня   2003   року,   залишеним   без  змін  постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14  жовтня
2003 року, в позові відмовлено.
 
В касаційній   скарзі   Управління   Пенсійного  фонду  України  в
Залізничному районі м.  Сімферополя просить скасувати постановлені
судові   рішення,   посилаючись  на  порушення  судами  попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права.
 
Вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної  скарги,
суд  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
 
В силу   ч.  2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         до господарського суду мають  право  також  звертатися
державні  органи  у  випадках,  передбачених  законодавчими актами
України.
 
Порядок погашення  зобов'язань  юридичних  або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими  фондами  з  податків  і  зборів
(обов'язкових  платежів),  нарахування  і  сплати пені та штрафних
санкцій,  що застосовуються до  платників  податків  контролюючими
органами,  безпосередньо визначається Законом України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
         (далі - Закон),  який
набрав чинності з 1 квітня 2001 року,  за виключенням деяких  його
норм.
 
Відповідно до  п.  1.16  ст.  1  цього  Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         органом
стягнення є державний орган,  уповноважений здійснювати заходи  із
забезпечення  погашення  податкового  боргу  у  межах компетенції,
встановленої законами.
 
Згідно з  п.  2.3.1  ст.  23  Закону   ( 2181-14   ) (2181-14)
           органами,
уповноваженими  здійснювати  заходи  з погашення податкового боргу
(органи стягнення),  є виключно податкові органи, а також державні
виконавці у межах їх компетенції.
 
Що ж  до  повноважень  Пенсійного фонду України,  то відповідно до
приписів  названого  Закону  він  є   контролюючим   органом,   до
компетенції якого,  згідно з п. 2.2.1 ст. 2.2. Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,
відноситься лише здійснення перевірки своєчасності, достовірності,
повноти нарахування та сплати стосовно внесків до Пенсійного фонду
України.
 
Крім того,  згідно з п.  п.  3 п.  5 Положення про Пенсійний  фонд
України ( 121/2001 ) (121/2001)
        ,  затвердженого Указом Президента України від
01.03.2001  р.  №  121/2001,  Пенсійний  фонд  України   наділений
повноваженнями  стягувати  не  внесені  своєчасно  суми  збору  на
обов'язкове державне  пенсійне  страхування  разом  з  нарахованою
пенею,  а  також  застосовувати  фінансові  санкції  відповідно до
законодавства лише у безспірному порядку.
 
Таким чином,  оскільки Управління Пенсійного фонду  України  не  є
"органом  стягнення"  в  розумінні  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  то відповідно воно не
наділене  повноваженнями  щодо  стягнення  у  примусовому  порядку
податкового боргу.
 
За таких   обставин,   рішення   господарського   суду  Автономної
Республіки  Крим  від   8   березня   2003   року   та   постанова
Севастопольського  апеляційного  господарського суду від 14 жовтня
2003 року прийняті у  відповідності  з  нормами  матеріального  та
процесуального права і підстав для їх зміни або скасування колегія
суддів не вбачає.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу   Управління   Пенсійного   фонду    України    в
Залізничному  районі  м.  Сімферополя залишити без задоволення,  а
рішення господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  від  8
березня  2003  року  та  постанову  Севастопольського апеляційного
господарського     суду  від  14  жовтня   2003   року   у  справі
№ 2-23/6643.1-2003 без змін.