ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2004                                Справа N 2-3/1833-2003

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  

суддів:                      

розглянувши у відкритому     Ялтинського дитячого лікарньо -

судовому засіданні           поліклінічного об’єднання

касаційну скаргу                                                                 

на ухвалу                    від 23.10.2003 Севастопольського

                             апеляційного господарського суду

у справі                     № 2-3/1833-2003

господарського суду          Автономної Республіки Крим

за позовом                   Прокурора м. Ялта в інтересах

                             держави в особі Міністерства палива

                             та енергетики України                              

                             ВАТ по газопостачанню та

                             газифікації “К”                                 

до                           Ялтинського дитячого лікарньо-

                             поліклінічного об’єднання                              

про   стягнення 20407,12 грн.

        в судовому засіданні взяли участь представники :

-позивача                    

-відповідача                 не з’явився

Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від

13.05.2003   стягнуто   з  Ялтинського   дитячого   лікарньо   -

поліклінічного  об’єднання на користь ВАТ “К”  заборгованість  в

сумі 24152,45 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся  з

апеляційною    скаргою    до   Севастопольського    апеляційного

господарського  суду, яка ухвалою від 25.07.2003 була  повернута

заявникові без розгляду у зв’язку з тим, що скаржник не направив

копію   скарги   прокурору   та   не   надав   суду   документів

підтверджуючих сплату державного мита у встановленому порядку.

Виправивши вказані в ухвалі недоліки, заявник повторно звернувся

з апеляційною скаргою 03.10.2003.

Однак,  ухвалою  Севастопольського  апеляційного  господарського

суду  від  23.10.2003 вказана апеляційна скарга  була  повернута

заявникові  без розгляду, з зазначенням, що апеляційний  суд  не

знаходить  підстав для відновлення пропущеного строку,  оскільки

поновлення строку можливе лише за наявності поважних причин його

пропуску та в межах трьохмісячного строку.

Не  погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного суду відповідач

звернувся  до  Вищого господарського суду України  з  касаційною

скаргою  в  якій просить її скасувати як таку, що  винесена  при

неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу на адресу Вищого господарського  суду

не надходив.

Заслухавши  суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши

та  обговоривши  доводи касаційної скарги, перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених обставин, Вищий господарський  суд  України

вважає,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно  до  ч. 1 ст. 93 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          апеляційна

скарга  подається  протягом десяти днів з дня прийняття  рішення

місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні

було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, -  з

дня  підписання  рішення, оформленого відповідно  до  статті  84

цього Кодексу.

З  первинною  апеляційною скаргою заявник звернувся  23.06.2003,

проте,  через недоліки щодо її оформлення (а саме: не надіслання

її  копії  прокурору та не надання документів, які підтверджують

сплату  державного мита у встановленому порядку) вказана  скарга

була  повернута Севастопольським апеляційним господарським судом

на  підставі  п.  п.  2, 3 ст. 97 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Заявник,     скориставшись    правом    повторного    звернення,

передбаченого ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , вдруге звернувся з

апеляційною  скаргою  03.10.2003, тоді як  оскаржується  рішення

господарського суду міста Севастополя від 13.05.2003,  порушивши

при  цьому клопотання про відновлення встановленого ст.  93  ГПК

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         строку. Мотивував своє клопотання  заявник

тим,  що  ним усунуті недоліки, які були зазначені в ухвалі  від

25.07.2003 про повернення первинної скарги.

Приписами  ч.  2  ст.  93 Господарського процесуального  кодексу

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено, що відновлення  пропущеного

строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців

з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не визнав викладені

в   клопотанні  обставини  поважними  та  врахувавши,  що  трьох

місячний   строк   є  пресічним  і  відновлення   не   підлягає,

обґрунтовано  відмовив  в поновленні пропущеного  процесуального

строку, повернувши подану скаргу.

Недоліки   при  оформленні  апеляційної  скарги  не   визнаються

поважною  причиною  пропуску строку, тим  більше,  що  вдруге  з

скаргою  заявник звернувся лише 03.10.2003, тобто  після  сплину

значного терміну (більше ніж два місяці) після винесення  ухвали

про  повернення  первинної скарги, яка була  надіслана  сторонам

29.07.2003, тобто без порушень встановлених ст. 105 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
         строків.

З  огляду на викладене, Вищий господарський суд України  вважає,

що   Севастопольським   апеляційним  господарським   судом   при

винесенні   оскаржуваної  ухвали  правильно  застосовані   норми

процесуального  права,  а  тому підстав  для  її  скасування  не

вбачається.

Керуючись   ст.   ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11,   111-13

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу  Севастопольського апеляційного господарського  суду  від

23.10.2003 у справі № 2-3/1833-03 залишити без змін, а касаційну

скаргу без - задоволення.