ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.02.2004                              Справа N 2-9/9384
 
Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
комунального  підприємства  "КУ"  на  постанову  Севастопольського
апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2003 року у  справі
№   2-9/9384-2003   за   позовом   Джанкойської   філії  орендного
підприємства "КЕ" до комунального підприємства "КУ" про  стягнення
суми, -
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
2 червня  2003  року Джанкойська філія орендного підприємства "КЕ"
звернулась до господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  з
позовом  до  комунального підприємства "КУ" про стягнення 43316,85
грн.  заборгованості щодо  оплати  вартості  теплової  енергії  за
договором  на  теплопостачання житлових будинків місцевих рад № 24
від 1 липня 1999 року.
 
Рішенням господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  від  1
серпня 2003 року,  залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 6  жовтня  2003  року,  позов
задоволено,  стягнуто  з  відповідача на користь позивача 43316,85
грн. заборгованості та судові витрати.
 
В касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  постановлені
судові рішення та прийняти нове рішення,  яким в позові відмовити,
посилаючись  на  порушення  судами   попередніх   інстанцій   норм
матеріального права.
 
Заслухавши пояснення  представника  позивача,  вивчивши  матеріали
справи,  обговоривши доводи  касаційної  скарги,  суд  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно   до   ст.ст.   161,  162  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         зобов'язання повинні виконуватися належним  чином  і  в
установлений   строк   відповідно  до  вказівок  договору,  а  при
відсутності таких вказівок -  відповідно  до  вимог,  що  звичайно
ставляться.  Одностороння  відмова  від  виконання зобов'язання не
допускається.
 
Задовольняючи позовні вимоги,  місцевий суд  виходив  з  того,  що
відповідач   зобов'язаний  здійснити  оплату  відповідно  до  умов
договору № 24 від 1 липня  1999  року  та  п.  3.18,  яким  згідно
рішення  господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим від 23
грудня 2002 року доповнено  договір  №  24,  з  урахуванням  зміни
розміру площі, яка опалюється.
 
Вказаний висновок   місцевого   суду  є  законним,  обґрунтованим,
відповідаґ фактичним  обставинам  та  наявним  матеріалам  справи,
нормам матеріального та процесуального права,  а тому рішення суду
першої інстанції підставно залишено без змін апеляційним судом.
 
Доводи касаційної  скарги  не  спростовують  висновків  попередніх
судових інстанцій.
 
З огляду  на  викладене,  підстав для зміни або скасування рішення
місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  комунального  підприємства  "КУ"  залишити   без
задоволення,  а  рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим  від  1  серпня  2003  року  та  постанову  Севастопольського
апеляційного  господарського суду від 06 жовтня 2003 року у справі
№ 2-9/9384-2003 без змін.