ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2004 Справа N 10/181
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого у засіданні судді,
суддів;
розглянувши заяву Державного комунального управління житлового
господарства Н-ського району у м. Києві
про перегляд постанови Вищого господарського суду України від
28.10.2003 р. за нововиявленими обставинами
у справі № Х1 господарського суду м. Києва
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "YYY"
до Державного комунального управління житлового господарства
Н-ського району у м. Києві
про стягнення 77 943 810,49 грн.
Заяву розглянуто за участю представників сторін:
від позивача - присутні,
від відповідача - присутні,
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.03.2003 року у справі
№Х1 в задоволенні позовних вимог Акціонерної енергопостачальної
компанії "YYY" до Комунального підприємства "Управління житлового
господарства" Н-ського р-ну про стягнення 45 452 999 грн. боргу за
спожиту теплову енергію відмовлено, позовні вимоги про стягнення
182 191,49 грн. боргу по оплаті теплової енергії, 4 413 070, 26
грн. процентів річних та 28 077 471 грн. інфляційних нарахувань
залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.04.2003 року у справі №Х1 рішення господарського суду м. Києва
від 13.03.2003 року змінено, в позові Акціонерній
енергопостачальній компанії "YYY" про стягнення 77 943 810, 49
грн. відмовлено, позовні вимоги про стягнення 14 182 191,49 грн.
залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2003 у
справі №Х1 рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2003 та
постанова Київського апеляційного господарського суду від
30.04.2003 скасовані, а справу передано до господарського суду м.
Києва на новий розгляд.
КП "Управління житлового господарства" Н-ського р-ну в м. Києві
подало заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду
України від 28.10.2003 за нововиявленими обставинами, в якій
просить скасувати зазначену постанову, а рішення господарського
суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського
суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
суд встановив наступне:
ДКУЖХ Я-ського району (Н-ського) та АЕК "YYY" згідно рішення
Київської міської ради №121/1555 уклали договори на постачання
теплової енергії. Відповідно до яких останній зобов'язався
постачати теплову енергію, а перший її сплачувати.
Як свідчать матеріали справи та пояснення самого позивача
(№Д07/1-485 від 13.03.2003) в період з 01.04.1999 по 01.03.2003
відповідачу було нараховано за спожиту теплову енергію 126 444 413
грн. 38 коп. та в цей же період відповідачем було сплачено на
користь позивача коштів на загальну суму 153 526 624 грн. 08 коп.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що спірна
сума позову виникла, у зв'язку з тим що кошти одержані від
відповідача зараховані позивачем в погашення заборгованості в
попередні періоди, тобто до 01.04.1999, у зв'язку з тим, що кошти
надходили на рахунок позивача, без зазначення будь-яких даних щодо
призначення платежу.
Приймаючи постанову Вищий господарський суд України від 28.10.2003
у справі №Х1 виходив з того, що розгляд даної справи по суті
можливий лише за умови надання сторонами платіжних документів, які
б свідчили про перерахування коштів як проточних або ж за
попередні періоди.
КП УЖХ в Н-ському районі м. Києва разом з заявою надало суду лист
запит №2207 від 25.09.2003 до Комунального підприємства "QQQ"
Київської міської адміністрації та відповідь останнього від
30.10.2003 за №02-381 з якої видно, що в спірний період всі
платежі перераховувалися до АЕК "YYY" як поточні, а в платіжних
дорученнях в графі "призначення платежу" не вказувалися будь-які
проплати за минулі періоди, що підтверджується також доданими до
листа відповідними платіжними дорученнями та дислокаціями.
Саме ці обставини відповідно до ст.112 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
мають істотне значення
для розгляду даної справи по суті але не були та й не могли бути
відомі заявникові, оскільки відповідні платіжні доручення та
дислокації знаходилися у Комунального підприємства "QQQ" Київської
міської адміністрації, який безпосередньо проводив розрахунки з
позивачем.
Пунктом 5 Розпорядження Київської міської державної адміністрації
від 06.12.1999 №1940 "Про порядок розрахунків за спожитим
природний газ та тепло енергію у м. Києві" ( ra1940017-99 ) (ra1940017-99)
відповідно до розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 15.07.1997 №478 на Комунальне підприємство "QQQ"
Київської міської адміністрації покладено функції з перерахування
коштів, які надходять від населення на користь УЖГ за поставлене
тепло, безпосереднім виробникам цих послуг тобто АЕК "YYY" згідно
дислокацій.
З чого випливає, що згідно з договором укладеного між відповідачем
та Комунальним підприємством "QQQ" Київської міської
адміністрації, останній проводить розщеплення коштів, які
надходять від населення за комунальні послуги на конкретних
виробників цих послуг. З чого слід дійти висновку, що
перерахування за поставлене населенню тепло здійснює не
відповідач, а КП "QQQ" Київської міської адміністрації.
Судова колегія приймає до уваги той факт що постановою КМУ №1497
від 30.12.1997 року затверджено "Правила про наданню населенню
послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення" ( 1497-97-п ) (1497-97-п)
,
якими визначається коло суб'єктів, які надають комунальні послуги
населенню та відповідно до яких виконавець - житлово
-експлуатаційні та водо-, теплопостачальні, каналізаційні або інші
підприємства і організації, які безпосередньо надають споживачам
комунальні послуги. Виконавця послуг у комунальному житловому
фонді визначають місцеві державні адміністрації або органи
місцевого самоврядування.
При цьому в одному будинку може бути визначений лише один
виконавець окремої послуги.
Пунктом 2.1. Розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 02.08.1999 №1261 "Про вдосконалення системи
надання населенню м. Києва послуг з водо -, теплопостачання та
водовідведення" ( ra1261017-99 ) (ra1261017-99)
таким виконавцем надання послуг з
постачання теплової енергії на опалення та гарячої води населенню
м. Києва визначено АЕК "YYY". Пунктом 8 цього розпорядження
( ra1261017-99 ) (ra1261017-99)
обов'язок укладення договору про надання
населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення із
споживачами покладено на виконавця комунальних послуг АЕК "YYY".
При цьому, пункт 6 зазначеного розпорядження ( ra1261017-99 ) (ra1261017-99)
визначає функції, які здійснюються житлово-експлуатаційними
організаціями та підприємствами: забезпечення на підставі
укладених договорів з виконавцями послуг транспортування холодної,
гарячої води, теплової енергії та на опалення до споживачів по
внутрішніх будинкових інженерних мережах та збір платежів від
населення на користь виконавців послуг згідно з договорів -
доручень.
Вищенаведеними правилами ( 1497-97-п ) (1497-97-п)
затвердженими Кабінетом
Міністрів України визначено, що відповідальність перед виконавцем
за несвоєчасну оплату наданих послуг несе споживач, яким визначено
власника або наймача квартири (приватного будинку).
Виходячи з положень чинних нормативно-правових актів комунальне
підприємство по утриманню житлового господарства Н-ського району
м. Києва не повинно нести відповідальність за несвоєчасну сплату
комунальних послуг, оскільки в даних правовідносинах воно не є
споживачем а постачальником послуг, тобто підприємством, що
одержує послуги від виробника та постачає їх відповідачеві.
В порушення покладеного на нього обов'язку КМУ від 30.12.1997
№1497 ( 1497-97-п ) (1497-97-п)
та розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 02.08.1999 №1261 ( ra1261017-99 ) (ra1261017-99)
, як виконавця
комунальних послуг населення м. Києва - укласти з споживачами
договорами про надання комунальних послуг, а з житлово -
експлуатаційними організаціями - договорів-доручень, АЕК "YYY"
постачає теплову енергію та гарячу воду відповідно до договорів
укладених на підставі "Правил користування електричною та тепловою
енергією" ( v0310400-81 ) (v0310400-81)
, затверджених наказом Міністерства
енергетики та електрифікації СРСР від 6 грудня 1981 року №310, які
втратили чинність, оскільки суперечать наведеній вище постанові
Кабінету Міністрів України ( 1497-97-п ) (1497-97-п)
.
Приймаючи до уваги вищенаведене, виходячи з принципу Верховенства
права закріпленого ст.8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
враховуючи те що однією з основних засад судочинства в Україні
згідно Конституції є законність, з метою недопущення скасування
рішень судів, які відповідають чинному законодавству, а також для
запобігання зволікання справедливого вирішення спору, судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку щодо
недоречності направлення справи на новий розгляд та скасування
законної постанови апеляційної інстанції.
Таким чином, заява УЖК Н-ського району підлягає задоволенню, а
постанова Вищого господарського суду України від 28.10.2003 -
скасуванню.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 112, 114 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
постановив:
1. Заяву КП "Управління житлового господарства" Н-ського р-ну у м.
Києві про перегляд постанови Вищого господарського суду України
від 28.10.2003 за нововиявленими обставинами задовольнити .
2. Постанову Вищого господарського суду України від 28.10.2003 у
справі №Х1 скасувати.
3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.04.2003 у справі №Х1 залишити без змін.