ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 03.02.2004                                         Справа N 8/18
 
                            м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
 
за участю представників сторін А.А.А.  (дов. від 26.11.03), Б.Б.Б.
(дов.  від 26.  11.03),  В.В.В. (дов. від 10.05.03), розглянувши у
відкритому  судовому   засіданні   касаційну   скаргу   відкритого
акціонерного товариства "XXX"
 
на рішення  від  20.01.2003  року господарського суду м.  Києва та
постанову   від   30.10.2003    року    Київського    апеляційного
господарського суду
 
у справі       № 8/18
 
за позовом     відкритого акціонерного товариства "XXX"
 
до             приватного підприємства "YYY"
 
про   стягнення 40473,05 грн.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від  20  січня  2003  року  господарського суду м.  Києва
(суддя В.Катрич) позов задоволено з стягненням збитків  в  розмірі
39 954 грн.  05 коп.  з мотивів виникнення між сторонами деліктних
відносин  та  зобов'язання  відшкодувати  заподіяну  позадоговірну
шкоду.
 
Постановою від   30   жовтня  2003  року  Київського  апеляційного
господарського суду (судді В.  Шаргало,  Л.  Ланченко, Н.Пилипчук)
рішення  скасовано  і в позові відмовлено з мотивів притягнення до
відповідальності особи,  яка не  може  відповідати  за  заподіяння
шкоди.
 
Відкрите акціонерне  товариство  "XXX"  вважає,  що постановлені у
даній справі судові акти підлягають скасуванню  через  неправильне
застосування  господарськими  судами  статей  440 і 450 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  Правил державної  реєстрації
та  обліку  автомобілів,  автобусів,  а  також  самохідних  машин,
сконструйованих на шасі автомобілів,  мотоциклів усіх типів, марок
і моделей,  причепів,  напівпричепів та мотоколясок ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
        ,
затверджених постановою від 7 вересня 1998 року  №  1388  Кабінету
Міністрів   України,   статті   34,   38   і   101  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Приватне підприємство  "YYY"  вважає  доводи   касаційної   скарги
безпідставними і в її задоволенні просить відмовити.
 
Перевіривши повноту  встановлення  господарськими  судами обставин
справи та їх  правову  оцінку,  Вищий  господарський  суд  України
дійшов  висновку  про  не  відповідність  постановлених  у  справі
судових актів вимогам закону з огляду на таке.
 
Місцевим і  апеляційним  господарськими  судами  встановлено,   що
внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль
позивача.  Встановлюючи підстави притягнення до  відповідальності,
місцевий   господарський   суд   дійшов  висновків,  що  власником
автомобіля,  неправильне  керування  яким  призвело  до  порушення
правил дорожнього руху, є відповідач, який в силу вимог статті 440
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06  ) (1540-06)
          має  відшкодувати
заподіяну шкоду.
 
До апеляційного  господарського суду відповідачем подані додаткові
докази-  копія  Свідоцтва  про  реєстрацію  транспортного  засобу,
відповідно  до якого власником автомобіля ГАЗ 2705 з реєстраційним
номером XXXX6 SS є громадянин Е.Е.Е., який відповідно до доручення
від 11 лютого 2002 року передав автомобіль громадянину Д.Д.Д..
 
За висновками апеляційного господарського суду зазначені обставини
звільняють  від  відповідальності  приватне  підприємство   "YYY",
оскільки відсутні докази того, що шкода була заподіяна працівником
цього підприємства.
 
Судова колегія такий  висновок  апеляційного  господарського  суду
вважає помилковим.
 
Апеляційний господарський суд встановив, що  власник транспортного
засобу передав в установленому порядку  право  користування  іншій
особі.
 
У таких випадках відповідно до приписів пункту 15 Правил державної
реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів,  а також  самохідних
машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,
марок  і  моделей,  причепів,   напівпричепів    та    мотоколясок
( 1388-98-п ) (1388-98-п)
        , затверджених постановою  від 7 вересня 1998 року  №
1388 Кабінету  Міністрів  України,  підрозділами   ДАІ   видається
тимчасовий  реєстраційний  талон  на  період  дії документа,  який
підтверджує право користування і (або) розпорядження  транспортним
засобом.
 
Отже, в   даному  випадку,  встановлюючи  особу,  яка  зобов'язана
відшкодувати  шкоду,  господарські   суди,   керуючись   правилами
допустимості  доказів,  мали  витребувати  від відповідача виданий
органами внутрішніх справ України тимчасовий  реєстраційний  талон
на автомобіль ГАЗ 2705 з реєстраційним номером XXXX6 SS.
 
Крім того,  відповідно  до статті 35 Господарського процесуального
Кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
           преюдиціальне   значення   для
господарського  суду  мають  вирок суду з кримінальної справи щодо
певних подій та ким вони вчинені  або  рішення  суду  з  цивільної
справи  щодо  фактів,  які  встановлені  судом.  В  інших випадках
питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським  судом
самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів
справи, у тому числі матеріалів слідчих органів.
 
Місцевий господарський  суд  цього  не  врахував  і  своє  рішення
обґрунтував  виключно  тим,  що вина водія доведена постановою про
відмову у порушенні кримінальної справи від 24 серпня 2002 року, а
не самостійним аналізом обставин, за яких заподіяно шкоду.
 
Таким чином,    всупереч    вимогам   статті   43   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         місцевим і  апеляційним
господарськими  судами не надано належної оцінки всім доказам в їх
сукупності  і  судова  колегія   дійшла   висновку   про   неповне
встановлення   обставин  справи  та  обумовлену  цим  неможливість
надання їм належної юридичної оцінки,  в зв'язку з чим рішення  та
постанова  підлягають  скасуванню,  а  справа направленню на новий
розгляд,  при якому суду  слід  урахувати  викладене,  вжити  всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного
з'ясування обставин справи,  дійсних прав та обов'язків  сторін  і
залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.
 
Керуючись статтями  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу   відкритого   акціонерного   товариства    "XXX"
задовольнити.
 
Рішення від  20  січня  2003 року господарського суду м.  Києва та
постанову  від  30  жовтня  2003  року   Київського   апеляційного
господарського  суду у справі №8/18 скасувати,  справу передати на
новий розгляд до господарського суду м.Києва.
 
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя             І. Васищак
Суддя             В. Палій