ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2004 Справа N 20-4/092
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Гагарінському районі м. Севастополя
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21.08.2003
у справі № 20-4/092
господарського суду м. Севастополя
за позовом Дочірнього підприємства "Завод "МТ"
Відкритого акціонерного товариства
"М"
до Державної податкової інспекції у
Гагарінському районі м. Севастополя
за участю прокуратури м. Севастополя
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
прокурор не з'явились
ДП "Завод "МТ" ВАТ "М" звернулось з позовом до ДПІ у Гагарінському
районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 09.01.2003 № 0000011720/0 про в частині
донарахування прибуткового податку за навчання головного
бухгалтера Є-ої Л.О. в СФ АТ і СО за договором від 01.09.2001 на
суму 460, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 920, 00 грн..
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.06.2003 р. в
позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
21.08.2003 рішення господарського суду міста Севастополя від
23.06.2003 скасовано: визнане недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від
09.01.2003 № 0000011720/0.
ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, звертаючись з
касаційною скаргою, просить скасувати постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, а в позові ДП "Завод "МТ" -
відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
а саме: ст.ст. 5, 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, п. 8.2 Інструкції Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, затвердженої наказом
ДПА України від 21.04.1993 № 12 та зареєстрованої в МЮ України
09.06.1993 № 64, пп. 5.4.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку" (із змінами та доповненнями), ст. 4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з підстав викладених у
касаційній скарзі.
Проаналізувавши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарським
судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя здійснено перевірку
дотримання податкового та валютного законодавства ДП "Завод "МТ"
ВАТ "М" за період з 01.01.2000 - 30.09.2002, про що складено акт
від 10.12.2002 № 18996/23-123.
В ході перевірки встановлено порушення вимог податкового
законодавства з боку ДП "Завод "МТ", а саме, у сукупний
оподатковуваний прибуток основного працівника підприємства Є-ої
Л.А. (згідно штатного розпису - головний бухгалтер) не включено
грошові кошти, перераховані за навчання Є-ої Л.А (за спеціальностю
"юриспруденція") у Севастопольському філіалі Московської академії
праці та соціальних відносин відповідно за Договором "Про
підготовку спеціалістів з вищою освітою" від 01.09.2001 (вказаний
учбовий заклад не є українським державним вищим учбовим закладом),
у зв'язку з чим донараховано прибуткового податку на суму 460, 00
грн..
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної
інстанцій, їх відповідність чинному законодавству, приходить до
висновку, що касаційна скарга ДПІ у Гагарінському районі м.
Севастополя підлягає часткову задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 п. 5.4.2 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
передбачено, що до валових витрат
відносяться витрати платника податку, пов'язані з професійною
підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника
податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з
таким платником податку, в українських закладах освіти, за
винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку.
Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат
на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України. Обов'язки
з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з
основною діяльністю платника податку, покладаються на такого
платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим
органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі,
обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку,
такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства
України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є
підставою для прийняття рішення податковим органом. Оскарження
рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних
висновків Міністерства України у справах науки і технологій,
провадиться платниками податку в загальному порядку.
Відповідно до спільного наказу Мінпраці, та Міністерства освіти і
науки від 26.03.2001 № 127/151 "Про затвердження Положення про
професійне навчання кадрів на виробництві" ( z0315-01 ) (z0315-01)
підвищення
кваліфікації керівників та фахівців здійснюється з метою
удосконалення знань, умінь та навичок за наявною спеціальністю,
оволодіння ними новими функціональними обов'язками і особливостями
трудової діяльності в умовах ринкових відносин, освоєння основ
менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок управління сучасним
виробництвом, раціональної та ефективної організації праці тощо.
Підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців
здійснюється за такими формами: спеціалізація; довгострокове
підвищення кваліфікації; короткострокове підвищення кваліфікації;
стажування; інші форми.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору про
підготовку спеціаліста з вищою професійною освітою від 01.09.2001
(а.с.14-17), укладеного між позивачем (Замовником) та Академією
праці та соціальних відносин в особі Севастопольського філіалу
Академії праці та соціальних відносин (Виконавцем) визначено, що
виконавець зобов'язується забезпечити підготовку дипломованого
спеціаліста з вищою професійною освітою (в даному випадку Є-у
Л.А.) за спеціальністю "юриспруденція" з присвоєнням кваліфікації
"юрист".
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про відмову в позові
ДП "Завод "МТ" ВАТ "М", встановив неправомірність дій позивача з
приводу не включення в сукупний оподатковуваний дохід з утриманням
відповідних сум прибуткового податку, обґрунтувавши свою позицію
тим, що навчання спеціаліста, який має вищу професійну освіту за
фахом роботи - головний бухгалтер, за рахунок коштів підприємства
позивача за іншою спеціальністю "юриспруденція" не відповідає
профілю роботи працівника, тому грошові кошти, перераховані
позивачем за навчання Є-ої Л.А., відповідно до ст.ст. 5, 8 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
та п. 8.2 Інструкції про прибутковий податок з громадян
( z0064-93 ) (z0064-93)
підлягають включенню до сукупного оподаткованого
прибутку з утриманням відповідних сум прибуткового податку.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого
господарського суду та задовольняючи позовні вимоги ДП "Завод "МТ"
ВАТ "М", обґрунтовує свою правову позицію в розрізі даного спору
іншими мотивами, вважає, що навчання головного бухгалтера
підприємства Є-ої Л.А. за спеціальністю "юриспруденція" є цільовою
підготовкою спеціалістів відповідного профілю (на виконання
відповідного наказу підприємства позивача від 16.07.2001 № 28 про
направлення на навчання з метою підвищення кваліфікації працівника
підприємства), тому слід визнати затрати на оплату навчання у
вищих навчальних закладах по підвищенню кваліфікації, професійної
підготовки працівників підприємства такими, що відносяться до
виплат, які не відносяться до фонду оплати праці, у зв'язку з чим
відповідні утримання та нарахування на них не провадяться.
Однак, судова колегія вважає таку правову позицію судових
інстанцій спірною, оскільки при розгляді судової справи не
досліджувалось питання з приводу проведення підприємством позивача
бухгалтерського та податкового обліку операцій по виплаті коштів
підприємством за навчання Є-ої Л.А., ці обставини також не нашли
належного відображення і в акті перевірки ДПІ у Гагарінському
районі м. Севастополя (крім встановленого факту несплати
прибуткового податку).
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Разом з тим, судовими інстанціями не встановлено фактичних і
правових підстав для підтвердження позиції позивача щодо
відсутності обставин для нарахування прибуткового податку та
неправомірності дій відповідача щодо донарахування прибуткового
податку за фактами встановленими під час проведення перевірки.
Крім того, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого
господарського суду, спирається на нормативні акти, які не
покладено в основу судового рішення місцевого господарського суду,
а скасовуючи його не наводить будь-яких підстав з приводу
правомірності та(або) неправомірності застосування їх судом.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що
рішення господарського суду міста Севастополя та постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду не відповідають
вимогам діючого законодавства.
Судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної
оцінки обставинам у справі, у сукупності та відповідності нормам
матеріального і процесуального права, що стало підставою для
ухвалення незаконних рішення та постанови, не враховано суперечна
правова позиція позивача, дійсність його вимог.
Викладене дає підстави для скасування рішення і постанови та
направлення справи на новий розгляд у суд першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст.111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському
районі м. Севастополя від 15.10.2003 № 14528/10/10-019
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.06.2003 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
21.08.2003 у справі № 20-4/092 скасувати, а справу № 20-4/092
передати на новий розгляд до господарського суду міста
Севастополя.