ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2004 Справа N 11/229
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні касаційну Шевченківському районі м. Києва
скаргу
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.11.2003
у справі № 11/229
господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "А"
до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
за участю представників від:
позивача
відповідача
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2003 позов
задоволено частково: визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Києва
№ 311/1/15/23-3 від 18.03.2003 в частині донарахування податку на
прибуток на суму 19 380, 00 грн. та застосування відповідних
фінансових (штрафних) санкцій. В іншій частині позову -
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.11.2003 рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2003
у справі № 11/229 змінено, позов задоволено: визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м.
Києва № 311/1/15/23-3 від 18.03.2003 в частині донарахування
податку на прибуток та застосування відповідних фінансових
(штрафних) санкцій у сумі 103 987, 50 грн..
ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, звертаючись з касаційною
скаргою, не погоджується з постановою апеляційного господарського
суду, тому просить її скасувати, та постановити нове рішення, яким
в позові відмовити, посилаючись на допущені судом порушення норм
матеріального права, а саме: п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, мотивація яких
викладена в касаційній скарзі.
Проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах, що
за наслідками перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Києва
складено акт № 450/23-3/24914153 від 12.02.2003 про результати
перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "А" за період з
01.04.1999 - 01.04.2002.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення
№ 311/1/15/13-3 від 18.03.2003, яким ТОВ "А" визначено податкове
зобов'язання по податку на прибуток за порушення вимог п. 5.1, пп.
5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
загальною сумою 103 987, 50 грн.
Апеляційний господарський суд приймаючи судове рішення, дійшов
висновку про правомірність вимог позивача, обґрунтувавши свою
позицію тим, що висновки місцевого суду про порушення позивачем п.
5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи наявні
відомості про облік балансової вартості матеріальних активів
позивача на кінець І кварталу 2002 р., що спростовує висновок про
те, що позивач в порушення п. 5.9 ст. 5 вказаного Закону не вів
облік балансової вартості активів; не підтверджено факт подвійної
оплати вартості будівельних матеріалів з боку позивача та не нашли
підтвердження доводи ДПІ в Шевченківському районі м. Києва щодо
неправильного віднесення собівартості продукції матеріальних
цінностей та вартості виконаних субпідрядних робіт за контрактами
з КФ ВАТ "Селянський банк "Д" від 19.04.2001, АБ "ДТ" № 47 від
02.01.2001, АБ "М" від 15.06.2001, які спростовуються матеріалами
справи.
З питання позивачем до складу валових витрат матеріалів, наданих
субпідряднику ТОВ "Н" для виконання ремонтно-будівельних робіт в
офісно-банківських приміщеннях КФ СКБ "Д" за адресою м. Київ, вул.
Вузівська, 5, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про
безпідставне віднесення до складу валових витрат вартість
матеріалів на суму 2 221, 50 грн., а у ІІІ кварталі 2001 р. - на
суму 47 794, 10 грн., які в подальшому після завершення
ремонтно-будівельних робіт в офісно-банківських приміщеннях КФ СКБ
"Д" були включені субпідрядником ТОВ "Н" в акти виконаних робіт,
не відповідають матеріалам справи.
Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт ТОВ "Н" (Форми 2)
від 21.06.2001 на суму 20 015, 00 грн., 12.06.2001 на суму
28 394, 00 грн., від 27.06.2001 на суму 10 698, 00 грн., від
04.07.2001 на суму 21 600, 00 грн., від 09.07.2001 на суму 10 679,
00 грн., від 16.07.2001 на суму 20 700, 00 грн., від 22.10.2001 на
суму 105 348, 00 грн. містять дані лише про вартість виконаних
робіт, вартість матеріалів в них зазначена.
Надання матеріалів субпідряднику ТОВ "Н" було зумовлене виконанням
договору № 6/5 від 10.05.2001, що свідчать листи директора ТОВ "Н"
№ 49 від 14.05.2001 та листа директора ТОВ "А" № 54 від 16.05.2001
з метою своєчасного виконання контракту з КФ ВАТ СК "Д".
Використання наданих ТОВ "Н" матеріалів саме на об'єкті за адресою
м. Київ, підтверджується книгою реєстрації видаткових документів,
довідкою про бухгалтерські проводки.
Наведене дає підстави для висновку про те, що доводи касаційної
скарги відповідача щодо безпідставного віднесення до складу
валових витрат вартості матеріалів на суму 2 221, 50 грн., а у ІІІ
кварталі 2001 р. - на суму 47 794, 10 грн. не відповідають
матеріалам справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної
інстанції, їх відповідність чинному законодавству, приходить до
висновку, що касаційна скарга ДПІ в Шевченківському районі м.
Києва не підлягає задоволенню, оскільки правова позиція скаржника
та обставини, на які базується касаційна скарга спростовуються
наявними у справі доказами, представленими позивачем, та
суперечать діючим нормам чинного законодавства.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому
підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ДПІ в Шевченківському районі м. Києва від
04.12.2003 № 10599/9/10-214 залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2003 у
справі № 11/229 - без змін.