Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу кооперативу "Л" на постанову Хського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2003 року у справі № 19/61-03 за позовом авіаційного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Х" до кооперативу "Л", за участю третьої особи - Управління комунального майна та приватизації Хської міської ради про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2003 року авіаційне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Х" звернулось до господарського суду Хської області з позовом до кооперативу "Л" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 591 від 26 квітня 2002 року, посилаючись на те, що вказаний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, без погодження з розпорядником майна.

Рішенням господарського суду Хської області від 2 червня 2003 року, залишеним без змін постановою Х-ського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2003 року, позов задоволено, визнано недійсним договір № 591 від 26 квітня 2002 року та припинено його дію на майбутнє. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

В касаційній скарзі кооператив "Л" просить скасувати постановлені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25 лютого та 3 березня 2004 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Хської області від 30 січня 2002 року відносно позивача було порушено справу № 1399/2-23 про банкрутство. Ухвалою від 18 лютого 2002 року введено процедуру санації боржника у порядку, передбаченому ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) з особливостями провадження санації боржника його керівником, призначено розпорядника майна та керуючого санацією.

Судами встановлено, що договір оренди № 591 між сторонами був укладений в період проведення санації боржника.

Задовольняючи позовні вимоги та залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з того, що в порушення вимог абз. 6 п. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) нерухоме майно передано в оренду згідно спірного договору без погодження з розпорядником майна боржника.

Підписання особою угоди з порушенням наданих їй повноважень, без урахування обмежень, встановлених законодавством про банкрутство, згідно ст. 48 Цивільного кодексу України (435-15) є підставою для визнання угоди недійсною, так як ця угода (договір оренди) не відповідає вимогам законів України.

Висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог є законним, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу кооперативу "Л" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хської області від 2 червня 2003 року та постанову Хського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2003 року у справі № 19/61-03 без змін.