ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
30.01.2004 Справа N 2-7/8184-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                         Кочерової Н.О. – головуюча
суддів:                  Рибака В.В.,
                         Уліцького А.М.
 
                  за участю представників сторін:
 
від позивача             не з’явився
від відповідача          не з’явився
 
розглянувши матеріали    Управління Пенсійного фонду України у
касаційної скарги        Залізничному районі м. Сімферополя
 
на постанову             від 09.10.03 Севастопольського
                         апеляційного господарського суду
 
у справі                 № 2-7/8184-2003 господарського суду АР
                         Крим
 
за позовом               Державної авіакомпанії “Крим”
 
до                       Управління Пенсійного фонду України у
                         Залізничному районі м. Сімферополя
 
про визнання недійсними повідомлень,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Державна  Авіакомпанія “Крим” звернулась з позовом до Управління
Пенсійного  фонду України в Залізничному районі  м.  Сімферополя
про  визнання недійсними повідомлень № 400 від 08.07.02 на  суму
1077404,16 грн.,
 
№  402  від 09.07.02г. на суму 881,73 грн., № 475 від 07.08.02г.
на  суму  30537,46 грн., № 543 від 12.08.02г. на  суму  17326,71
грн.,  №  545  від 14.08.02г. на суму 1098,44 грн.,  №  548  від
19.08.02г.  на  суму 628,64 грн., № 550 від 21.08.02г.  на  суму
10745,53 грн., № 551 від 22.08.02г. на суму 31287,01 грн., № 553
від  03.09.02г. на суму 2734 грн., № 621 від 09.09.02г. на  суму
692,59 грн., № 624 від 16.09.02г. на суму 13065,63 грн.,  №  625
від 17.09.02г. на суму 744,87 грн., № 633 від 20.09.02г. на суму
3445,80 грн., № 713 від 22.10.02г. на суму 19134,29 грн., №  714
від  22.10.02г. на суму 12177,42 грн., № 718 від  28.10.02г.  на
суму  64598,07 грн., № 719 від 28.10.02г. на суму  985,11  грн.,
№  733  від 15.11.02г. на суму 292,68 грн., № 739 від 04.12.02г.
на  суму  36076,88 грн., № 740 від 04.12.02г. на  суму  31692,98
грн.,  №  743 від 04.12.02г. на суму 43714,12 грн.,  №  815  від
13.12.02г. на суму 12587,42 грн., № 816 від 25.12.02г.  на  суму
3088,45  грн., № 822 від 25.12.02г. на суму 194,40 грн.,  №  823
від  28.12.02г. на суму 43714,12 грн., № 826 від  29.12.02г.  на
суму  8678,19  грн., № 1 від 03.01.03г. на суму 11899,998  грн.,
№ 2 від 14.01.03г. на суму 13256,36 грн., № 77 від 27.01.03г. на
суму  35723,28  грн., № 78 від 28.01.03г. на суму 2868,64  грн.,
№  85 від 12.02.03г. на суму 14402,11 грн. щодо сплати збору  на
обов'язкове   державне   пенсійне   страхування   (відшкодування
фактичних витрат на виплату і доставку пенсій).
 
Рішенням господарського суду АР Крим від 02-17.06.03 у справі
№ 2-7/8184-2003 позов задоволено.
 
Визнано  недійсними  зазначені в позові повідомлення  Управління
Пенсійного  фонду  України  щодо визначення  збору  на  державне
пенсійне страхування з тих підстав, що діючим законодавством  не
передбачена можливість направлення контролюючим органом, яким  є
відповідач  по  справі,  по  місцю розташування  платника  збору
повідомлень з включенням до них зборів платників інших  регіонів
України, за які він не є відповідальним.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від 09.09.03 рішення господарського суду залишено без зміни.
 
У  поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України
в  Залізничному районі м. Сімферополя просить скасувати  рішення
та  постанову  зазначених  судових інстанцій  та  прийняти  нове
рішення з підстав, що викладені в скарзі. При цьому скаржник  не
спростовує  доводів судових інстанцій, викладених в  рішенні  та
постанові.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та  повноту
їх  встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального  і  процесуального права прийшла до  висновку  про
відсутність  правових підстав для задоволення касаційної  скарги
виходячи з наступного.
 
Відповідно  з  п.п.  2  п.п. 4.2.2. ст. 4  Закону  України  “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та  державними  цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
          №  2181-ІІІ  від
21.12.2000р. відповідальним за нарахування окремого податку  або
збору (обов'язкового платежу) є контролюючий орган.
 
Позивач  по  справі є таким органом (п.п. 2.1.2  п.  2.1  ст.  2
зазначеного Закону)
 
Відповідно  з  ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
( 1788-12  ) (1788-12)
          відповідачем по справі позивачу  були  направлені
спірні   повідомлення  по  оплаті  збору  на  державне  пенсійне
страхування.
 
Як   встановлено  судом,  в  суму  цих  зборів   були   включені
зобов'язання платників інших регіонів України.
 
Такі  дії  вчинені відповідачем на підставі ч. 1  п.  2  Порядку
сплати  до Пенсійного фонду коштів на покриття фактичних  витрат
на  виплату і доставку пенсій, призначених відповідно  до  ч.  3
ст.  53  Закону України “Про пенсійне забезпечення” ( 1788-12  ) (1788-12)
        
працівникам  з  числа  осіб  льотних екіпажів  повітряних  суден
цивільної  авіації”  ( 777-2000-п ) (777-2000-п)
        ,  затвердженого  постановою
Кабінету Міністрів № 777 від 28.04.2000р. (надалі – Порядок).
 
Проте  рішенням  господарського суду м.  Києва  від  14.05.02  у
справі  №  38/92 ч. 1 п. 2 Порядку змінено шляхом  виключення  з
його редакції слів “у якого вони працювали і від якого вийшли на
пенсію”.
 
Це рішення вступило в силу.
 
Таким чином діюче законодавство України не передбачає можливості
направлення контролюючим органом по місцю розташування  платника
повідомлень за контролюючі органи, розташовані в інших регіонах.
 
Зазначені   обставини,  що  встановлені  судовими   інстанціями,
скаржником не спростовуються.
 
Висновки  викладені  в  рішенні та постанові  судових  інстанцій
підтверджуються матеріалами справи, свідчать про їх  повноту  та
вірне застосування до них норм матеріального права, спростовують
доводи касаційної скарги.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.09.03  у  справі  №  2-7/8184-2003  залишити  без  зміни,   а
касаційну скаргу – без задоволення.