ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2004 Справа N 33/488
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача А.А.А. - дов. від 29.01.2004 p.
відповідача Б.Б.Б. - дов. від 09.01.2004 p.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Києва
на постанову від 31.10.2003 p. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 33/488 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у
H-ському районі м. Києва від 18.06.2003 p.
№ 489-23-70-31353812/4745
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "XXX" заявлена до суду вимога про визнання недійсним
податкового повідомлення - рішення ДПІ у H-ському районі м. Києва
від 18.06.2003 № 489-23-70-31353812/4745, яким до товариства
застосовано фінансові санкції в сумі 494797,62 грн. за порушення
вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Підставою прийняття оспорюваного рішення ДПІ у H-ському районі м.
Києва став акт перевірки здійснення розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької
діяльності № 001128 від 09.06.2003, в якому зафіксовано здійснення
товариством роздрібної торгівлі алкогольними напоями без
відповідної ліцензії.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.2003 (суддя А. М.
Лосєв) позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у H-ському районі
м. Києва від 18.06.2003 № 489-23-70-31353812/4745.
Ухвалюючи рішення, суд з посиланням на статтю 1 Закону України
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
дійшов висновку про здійснення позивачем 07.02.2003
оптової реалізації алкогольних напоїв у кількості двох пляшок
настоянки приватному підприємцю В.В.В. У зв'язку з наявністю у
товариства ліцензії на здійснення у перевіряємий період оптової
торгівлі алкогольними напоями, господарський суд дійшов висновку
про відсутність порушень позивачем вимог статті 15 цього ж закону
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у H-ському районі м. Києва Київський
апеляційний господарський суд (судді: Муравйов О. В. - головуючий,
Нечитайло О. М., Вербицька О. В.), переглянувши рішення
господарського суду м. Києва від 06.08.2003 в апеляційному
порядку, постановою від 31.10.2003 залишив його без зміни з тих же
підстав.
ДПІ у H-ському районі м. Києва подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм матеріального права, зокрема, Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, відповідно до абзацу 9 статті 1 якого
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
роздрібна торгівля - це діяльність по продажу
товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для
їх особистого некомерційного використання незалежно від форми
розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах,
інших підприємствах громадського харчування.
Оскільки позивачем здійснено продаж алкогольної продукції
безпосередньо кінцевому споживачу для некомерційних цілей без
діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
суд дійшов помилкового, на думку скаржника, висновку про
відсутність порушення вказаного закону.
У касаційній скарзі ДПІ у H-ському районі м. Києва вказує також на
неправомірність кваліфікації позивачем вказаної операції як
оптової торгівлі, оскільки, факт її здійснення не підтверджено
жодними належними доказами.
Позивачем відзиву на касаційну скаргу не надіслано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюване податкове
повідомлення - рішення прийняте ДПІ за порушення позивачем вимог
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
в частині здійснення ним операцій
з продажу алкогольних напоїв.
На момент здійснення позивачем вказаних операцій (з 05.02.2003 по
20.05.2003) у останнього була відсутня ліцензія на здійснення
роздрібної торгівлі алкогольними напоями. В наявності була
ліцензія на здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями.
Визначення понять "оптова та роздрібна торгівля алкогольними
напоями" наведене в статті 1 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Так, відповідно до вказаної норми оптова торгівля - це діяльність
по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх
реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам
підприємницької діяльності; роздрібна торгівля - це діяльність по
продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим
споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно
від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе,
барах, інших підприємствах громадського харчування.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку суду
першої та апеляційної інстанції щодо здійснення позивачем
07.02.2003 оптової реалізації алкогольних напоїв у кількості двох
пляшок на суму 25,80 грн. є надання позивачем товарного чеку №
2656000803, видаткової накладної № АК-0000037481 від 07.02.2003,
податкової накладної № 0002661 від 07.02.2003, копії свідоцтва про
державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи.
Проте, належна правова оцінка вказаним документам судами надана не
була, зокрема, вони не були оцінені судами на предмет їх
походження, моменту виписки та надання. Крім того, поза увагою
суду як першої, так і апеляційної інстанції залишено також
з'ясування питання, в чому саме виразилось порушення позивачем
приписів Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, оскільки з акта перевірки,
зважаючи на якість його копії, не вбачається можливим з'ясувати
будь-які обставини проведення такої перевірки. Належна копія або
оригінал акта перевірки в матеріалах справи відсутні, правова
оцінка йому надана не була, як не була надана і оцінка
правомірності розміру застосованих перевіряючими штрафних санкцій
(в сумі 494797,62 грн.), беручи до уваги, що в матеріалах справи
йдеться про здійснення продажу лише двох пляшок настоянки на суму
25,60 грн.
Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити
наступне.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Приписами частини 4 статті 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено, що рішення про стягнення штрафів, встановлених
частиною другою цієї статті ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, приймаються органом,
який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим
виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,
спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними
напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади
у межах їх компетенції, визначеної законами України.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти
рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у H-ському районі м.
Києва, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі
494797,62 грн. за порушення порядку торгівлі алкогольними напоями,
прийняте на підставі приписів підпункту 5.3.1 статті 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Проте, судами помилково залишено без уваги визначення повноважень
ДПІ на застосування процедури порядку погашення зобов'язань,
передбаченої Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення податковою службою
порушення норм щодо продажу алкогольних напоїв.
Оскільки, відповідно до ввідної частини Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття податкового
повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу про
обов'язок платника податків сплатити суму визначену контролюючим
органом.
Ці обставини судами не досліджувалися, однак встановлення
перелічених вище фактів має суттєве значення для правильного
застосування норм матеріального права та вирішення даного спору по
суті.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 06.08.2003 p. господарського суду м. Києва та
постанову від 31.10.2003 p. Київського апеляційного господарського
суду у справі № 33/488 господарського суду м. Києва скасувати,
справу скерувати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Києва задовольнити частково.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
Т. Гоголь