ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2004 Справа N 29/131
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка м. І.
суддів: Харченка В.М., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ВАТ “Факел” Нікітіна О.В.
ВАТ “Донецький
металургійний завод”
Аджи м. В.
розглянувши касаційну ВАТ “Факел”
скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від
09.07.2003р.
у справі № 29/131
господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ “Факел”
до ВАТ “Донецький металургійний завод”
про стягнення 3240, 06 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Гаврищук
Т.Г) від 07.05.2003р. в позові відмовлено.
Донецький апеляційний господарський суд (судді Кондратова С.І.,
Дзюба О.М., Калантай м. В.) переглянув вказане рішення і
постановою від 09.07.2003р. залишив його без змін.
Відкрите акціонерне товариство “Факел” вважає прийняті у справі
судові рішення такими, що суперечать нормам матеріального права,
тому просить їх скасувати, а позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Факел” заявлено позов до ВАТ “Донецький металургійний
завод” про стягнення заборгованості в сумі 3 240 грн. 06 коп. .
Обґрунтовуючи свої вимоги. позивач послався на те, що 31.03.2000
року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу
металопродуктів за № 3444. В порядку попередньої оплати
пред’явив до сплати вексель № 66335593345540 на суму 100 000
грн., емітований відповідачем. Пред’явлення векселя здійснено
шляхом складення акта приймання-передачі векселя від
31.03.2000р. № 251.
Відповідач на суму 96 759 грн. 94 коп. відпустив
металопродукцію, а решту суму боргу по векселю, а саме – 3 240
грн. 06 коп. , відмовляється сплатити.
Приймаючи рішення про відмову в позові місцевий та апеляційний
господарські суди виходили з того, що:
- за умовами договору № 3444 від 31.03.00р. у відповідача
виникли зобов’язання щодо поставки металопродукції, тому вимоги
позивача про стягнення заборгованості в грошовому вигляді є
необґрунтованими;
- позивач не довів факту розрахунку векселем № 66335593345540
саме за продукцію, поставлену згідно договору № 3444 від
31.03.00р., оскільки в акті приймання-передачі спірного векселя
від 31.03.00р. № 251 зазначено, що вексель видано згідно
договору № 35 від 12.08.99р.;
- згідно до вимог п. 1 розділу 2 “Правил виготовлення і
використання вексельних бланків” ( 528-92-п ) (528-92-п)
, затвердженого
постановою КМ України і Національного банку України від
10.09.92р. № 528 (діючих на момент передачі векселя), векселі
можуть видаватись лише для оплати за поставлену продукцію,
виконані роботи та надані послуги, а не в якості попередньої
оплати.
Вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів є
помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову
бўржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
вексель – це цінний папір, який засвідчує
безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після
настання строку вказану суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Із акту приймання-передачі від 31.03.00р. № 251, вбачається, що
спірний вексель пред’явлений позивачем до сплати та прийнятий
відповідачем.
Однак за твердженням позивача, відповідач погасив спірний
вексель не в повній сумі, в наслідок чого у нього виникла
заборгованість перед позивачем на суму 3 240, 06 грн..
Зазначене твердження позивача судом не досліджено, тобто має
місце не повне з’ясування судом обставин, що мають значення для
справи.
Посилання в рішенні суду на те, що спірний вексель виданий в
порушення “Правил виготовлення і використання вексельних
бланків”, затверджених постановою КМУ і НБУ, оскільки був
виданий в якості попередньої оплати - безпідставне.
Як вбачається з акта приймання-передачі від 14.03.00р. № 549 та
від 31.03.00р. № 251, позивач не видавав спірний вексель, його
емітентом є сам відповідач.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Факел” задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
09.07.03р. та рішення господарського суду Донецької області від
07.05.2003р. у справі № 29/131 скасувати, а справу направити до
господарського суду Донецької області на новий судовий розгляд в
іншому складі суддів.