ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2004 Справа N 28/225-03-5351
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідачів
розглянувши у відкритому Приватного підприємства "Г"
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 14 жовтня 2003 року
Одеського апеляційного господарського
суду
у справі № 28/225-03-5351
за позовом Приватного підприємства "Г"
до Державної судоходної компанії "ЧМП"
Чорноморської транспортної
прокуратури, ВДВС Приморського
районного управління юстиції м.Одеси
про усунення перешкод у користуванні
нежилим приміщенням,
в с т а н о в и в:
В липні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовом до відповідачів про усунення перешкод в
користуванні нежитловим приміщенням, посилаючись на те, що останні
перешкоджають йому в користуванні спірним приміщенням.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21 серпня 2003
року позов задоволено частково. Постановлено:
1. Щодо ДСК "ЧМП" та ВДВС Приморського РУЮ м. Одеса, в задоволенні
позову про зобов'язання не перешкоджати ПП "Г" в користуванні
нежилим приміщенням, що розташоване за адресою: м. Одеса -
відмовити.
2. Щодо позовної вимоги про визнання дій ДСК "ЧМП", Чорноморської
транспортної прокуратури, ВДВС Приморського РУЮ м. Одеса,
направлених на примусове виселення ПП "Г" з приміщення за адресою:
м. Одеса, незаконними - провадження у справі припинити.
3. Щодо позовної вимоги про визнання недійсною постанови ВДВС
Приморського РУЮ м. Одеса від 11.07.2003 року, про відкриття
виконавчого провадження, на виконання наказів господарського суду
Одеської області від 05.05.2003 року, у справі № 7/39-03- 1745 та
припинення виконавчого провадження - в позові відмовити.
4. Позов до Чорноморської транспортної прокуратури про
зобов'язання не перешкоджати ПП "Г" в користуванні нежилим
приміщенням, що розташоване за адресою: м. Одеса - задовольнити.
5. Зобов'язати Чорноморську транспортну прокуратуру не
перешкоджати ПП "Г" в користуванні нежилим приміщенням, що
розташоване за адресою: м. Одеса вул. Канатна. 95.
6. Стягнути з розрахункового рахунку Чорноморської транспортної
прокуратури на користь ПП "Г" державне мито в сумі 170 (сто
сімдесят) гривень, витрати по сплаті інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять)
гривень.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14
жовтня 2003 року рішення господарського суду скасовано частково, а
саме пункти 4, 5, 6 резолютивної частини рішення, провадження щодо
позовної вимоги ПП "Г" про зобов'язання Чорноморської транспортної
прокуратури не перешкоджати останньому у користуванні нежитловим
приміщенням, розташованим за адресою м.Одеса - припинити.
Решту рішення залишити без змін.
У касаційній скарзі ПП "Г" просить постанову апеляційної інстанції
скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Чорноморська транспортна прокуратура
просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, оскільки
апеляційною інстанцією не допущено порушення вимог закону.
Відзив на касаційну скаргу від державної судоходної компанії "ЧМП"
та ВДВС Приморського районного управління юстиції м.Одеси до суду
не надходив.
Заслухавши пояснення представника державної судоходної компанії
"ЧМП", перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в
ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваного
рішення норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 449-ХХШ від
09.12.1999 року Одеської міської Ради, дана згода на передачу з
державної власності до комунальної власності територіальної
громади м. Одеса, з метою виконання ПКМУ від 03.07.1999 року
№ 1181 "Про заходи щодо виведення ДСК ЧМП з фінансово-економічної
кризи", житлового будинку по вул. Канатна, 95.
Актом приймання-передачі від 27.09.2001 року, ДСК ЧМП передав у
комунальну власність м. Одеси житловий будинок за адресою: м.
Одеса, згідно якого, крім, житлової площі передано 688 кв.м
нежитлової площі (підвал).
Рішенням № 681 від 27. 09.2001 року, виконавчого комітету Одеської
міської Ради затверджені акти приймання - передачі до комунальної
власності територіальної громади м. Одеса жилих будинків, в тому
числі по вул. Канатна, 95.
Розпорядженням № 1211-01р від 29.10.2001 року міського голови,
відповідним органам місцевого самоврядування, підприємствам та
організаціям предписано прийняти на баланс жилі будинки, в тому
числі за адресою: м. Одеса.
Розпорядженням № 872-01р від 11.07.2003 року міського голови,
позивачу передано в оренду вказане приміщення, в частині площі
470,6 м. кв.
11.07.2003 року позивач та Представництво по управлінню
комунальною власністю уклали договір оренди нежитлового
приміщення. Відповідно до умов договору, позивач набув прав
орендаря на нежитлове приміщення розташоване в м. Одеса, площа
оренди складає 470,6 м. кв., поверх перший, строк оренди до
11.07.2003 року.
Вказане приміщення було передано позивачу відповідно до акта
приймання - передачі від 11.07.2003 року.
Рішенням господарського суду Одеської області № 7/39-03-1745 від
24.04.2003 року, за позовом прокурора Одеської області в інтересах
держави в особі Міністерства транспорту України до ДСК ЧМП та ПП
"ЛБ" про визнання договору фінансового лізингу недійсним, позов
задоволений. Визнаний недійсним договір фінансового лізингу від
23.08.2002 року нежитлових приміщень, загальною площею 631 кв.м,
укладений між ДСК ЧМП та ПП "ЛБ". ПП "ЛБ" зобов'язано звільнити
приміщення за адресою: м. Одеса, 95 і передати його ДСК ЧМП.
Питання про право власності на відповідне приміщення судом не
розглядалося.
05.05.2003 року у справі № 7/39-03-1745 виданий наказ щодо
звільнення вказаного приміщення.
Постановою від 11.07.2003 року державного виконавця Першого
відділу ДВС Приморського РУЮ, відрите виконавче провадження по
виконанню наказу № 7/39-03-1745 від 24.04.2003 року господарського
суду Одеської області про зобов'язання ПП "ЛБ" звільнити
приміщення по вул. Канатна, 95 і передати його ДСК ЧМП.
Крім того, 25.07.2003 року слідчим Чорноморської транспортної
прокуратури, згідно постанови, накладено арешт на вказані
приміщення в кількості 22 кімнати.
З наведеного вбачається, що розглядаючи даний спір господарський
суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, з достовірністю не
з'ясував та не перевірив, які приміщення житлового будинку м.Одеси
є предметом спору, хто являється дійсним власником вказаних вище
спірних приміщень та не вирішив питання про залучення власника
нежитлових приміщень до участі в справі.
При цьому, суд виходив з того, що при розгляді спору відносно
спірних нежитлових приміщень порушуються права та охоронювані
законом інтереси власника. Тому розгляд справи в його відсутність
визнати законним і обгрунтованим не можна, оскільки відповідно до
ч. 2 п. 3 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
це є в будь-якому
випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду.
З матеріалів справи також видно, що ДСК ЧМП заявляло зустрічну
позовну заяву до ПП "Г" про визнання договору оренди недійсним,
визнання рішення Одеської міської ради недійсним і виселення ПП
"Г", яка ухвалою господарського суду від 12 серпня 2003 року
повернута без розгляду.
Проте, 20 серпня 2003 року ДСК ЧМП подав до суду доповнення і
уточнення до зустрічного позову, які господарський суд прийняв та
залучив до справи, хоч ніяких дій відносно розгляду даного позову
та прийняття відповідного рішення з цього питання не зробив, що
протирічить вимогам ст. 60 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На зазначену обставину апеляційна інстанція також уваги не
звернула.
За таких обставин, коли місцевим господарським та апеляційним
господарськими судами при розгляді справи та прийнятті рішення
було допущено порушення норм матеріального і процесуального права,
вказані судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають
скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати
наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, суть позовних
вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам дати
оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 жовтня
2003 року та рішення господарського суду Одеської області від 21
серпня 2003 року скасувати, частково задовольнивши касаційну
скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської
області в іншому складі суду.